КОГОРТАМИ — ЕТИМОЛОГІЯ

кого́рта

запозичення з латинської мови;
лат. cohors (род. в. cohortis) «когорта (підрозділ легіону); міцно згуртована група людей; почет претора у провінції; натовп; скотний двір» складається з префікса со- «з-» і основи іменника hortus «обгороджене місце; город, садок; (ст.) вілла», спорідненого з гр. χόρτος «огороджене місце; огорожа, двір; пасовище, корм», гот. gards «дім», лит. gardas «загорода, кошара; загорожа», псл. *gordъ, укр. го́род «місто»;
р. кого́рта, бр. каго́рта, п. ч. слц. вл. kohorta, болг. кохо́рта, схв. кòхōрта, слн. kohorta;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
каго́рта білоруська
кохо́рта болгарська
kohorta верхньолужицька
gards «дім» готська
χόρτος «огороджене місце; огорожа, двір; пасовище, корм» грецька
cohors «когорта (підрозділ легіону); міцно згуртована група людей; почет претора у провінції; натовп; скотний двір» (род. в. cohortis) латинська
gardas «загорода, кошара; загорожа» литовська
kohorta польська
*gordъ праслов’янська
кого́рта російська
кòхōрта сербохорватська
kohorta словацька
kohorta словенська
го́род «місто» українська
kohorta чеська
со- «з-» ?
hortus «обгороджене місце; город, садок; (ст.) вілла» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України