КОВШІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ківш
виведення з східних мов (Шанский ЭСРЯ II 8, 181–182) малопереконливе;
лит. káušas «ополоник, ківш, велика ложка; череп; черепашка слимака» пов’язане з лит. kiáušas «череп, чаша», лтс. kaûss «тс.; ложка», спорідненими з дінд. kṓsah «посуд, бочка», γρ.καυκίον «кубок»;
запозичення з литовської мови;
р. ковш, бр. коўш, др. ковшь, п. [kowsz] (з укр. або бр.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
коўш | білоруська |
γρ.καυκίον «кубок» | грецька |
kṓsah «посуд, бочка» | давньоіндійська |
ковшь | давньоруська |
kaûss «тс.; ложка» | латиська |
káušas «ополоник, ківш, велика ложка; череп; черепашка слимака» | литовська |
kiáušas «череп, чаша» | литовська |
kowsz (з укр. або бр.) | польська |
ковш | російська |
кувши́н «глечик»
можливо, запозичення з литовської мови;
лит. *kaušinas «великий коряк», припускається як похідне утворення від káušas «коряк», до якого зводиться укр. ківш;
щодо словотвору пор. лит. vaіkìnas «великий хлопець» : vaĩkas «хлопець, дитина»;
інші пов’язання – з р. [ку́кша, ку́кса] «людина без пальця» (Соболевский Лекции 129), з др. ковьць «посудина» і п. kusz «кубок» (Ильинский ИОРЯС 23/2, 231), з дат. kaus «келих, ківш» (Matzenauer 232), з тат. kupšin, kukšin, kükšin «глечик» (Mikl. TEl I 337), запозиченнями з російської мови (Радлов II 1034; Korsch AfSlPh 9, 513), – менш імовірні;
р. кувши́н, [кукши́н], бр. [кукшын] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кукши́н
куши́н
куші́н
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кукшын «тс.» | білоруська |
ковьць «посудина» | давньоруська |
kaus «келих, ківш» | датська |
*kaušinas «великий коряк» | литовська |
vaіkìnas «великий хлопець» | литовська |
kusz «кубок» | польська |
ку́кша, ку́кса «людина без пальця» | російська |
кувши́н | російська |
kupšin | татарська |
ківш | українська |
кукши́н | українська |
káušas «коряк» | ? |
vaіkìnas «великий хлопець» | ? |
vaĩkas «хлопець, дитина» | ? |
kukšin | ? |
kükšin «глечик» | ? |
ка́уш «ківш, черпак; ступка»
молд. кэу́ш «деревʼяний черпак; велика ложка; совок» виводиться від укр. ківш (род. в. ковша́), р. ковш;
запозичення з молдавської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ка́ву́ш
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кэу́ш «деревʼяний черпак; велика ложка; совок» | молдавська |
ковш | російська |
ківш (род. в. ковша́) | українська |
ківши́ця «нога до коліна»
неясне;
можливо, утворене на основі зменш. [*кульши́ця] від ку́льша «стегно», що зазнало гіперичного переходу у ›і (за зразком [вул] –віл) і вторинного зближення з ківш;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
*кульши́ця «стегно» | українська |
ківш | українська |
ку́льша | українська |
вул | українська |
віл | українська |
ковша́к «тарган чорний (східний), Blatta orientalis L. (Periplaneta orientalis L.)» (ент.)
очевидно, похідне утворення від ківш;
назва зумовлена ковшоподібною формою самиці, характерною для цього виду тарганів;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ківш | ? |
ковшинка «вид грибів [паршивка], Peziza ciborioides Hoffm.» (бот.)
пов’язане з [ковш] «ківш»;
назва зумовлена чашоподібною формою гриба (Словн. бот. 416; Симоновић 346);
пор. інші його назви: р. чашечник (від чашка), схв. чашаста гљива (букв.) «чашоподібний гриб», нім. Becherpilz (букв.) «чаша-гриб», Napfpilz (букв.) «мискагриб»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Becherpilz «чаша-гриб» (букв.) | німецька |
чашечник (від чашка) | російська |
чашаста гљива «чашоподібний гриб» (букв.) | сербохорватська |
ковш «ківш» | ? |
інші | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України