КОВЧЕГ — ЕТИМОЛОГІЯ
ковче́г «(бібл.) судно Ноя; громіздке, старомодне судно, екіпаж тощо; (церк.) скринька для зберігання т. зв. святих дарів»
очевидно, слово східного, не встановленого точно походження;
пор. чаг. kopur «посудина», koburčak «коробка», монг. qugarčak «великий ящик; труна», калм. xūrtsG «тс.»;
менш імовірні зближення з тур. [kapčyk, kapčuk] «футляр» (Mikl. EW 136; Bern. I 594), з сгр. καψάκιον «ящик, скриня; сховище; посудина; футляр» (Matzenauer 48) і з др. ковъ «посудина» (Ильинский ИОРЯС 23/2, 230);
р. ковче́г, бр. каўчэ́г, др. ковъчегъ (ковьчегъ) «ящик; сховище, скарбниця; гробниця з мощами святого; кіот завіту, де євреї зберігали скрижалі; ковчег Ноя», болг. Ковче́г «скриня, ящик; труна; огорожа колодязя; ковчег», м. ковчег «скриня, ящик; труна», схв. кòвчег «ящик, скриня; рундук; труна; ковчег», стсл. КОВЬЧЕГЪ «ящик, скриня; кіот завіту; гробниця з мощами святого»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| каўчэ́г | білоруська |
| Ковче́г «скриня, ящик; труна; огорожа колодязя; ковчег» | болгарська |
| ковъ «посудина» | давньоруська |
| ковъчегъ «ящик; сховище, скарбниця; гробниця з мощами святого; кіот завіту, де євреї зберігали скрижалі; ковчег Ноя» (ковьчегъ) | давньоруська |
| xūrtsG «тс.» | калмицька |
| ковчег «скриня, ящик; труна» | македонська |
| qugarčak «великий ящик; труна» | монгольська |
| ковче́г | російська |
| кòвчег «ящик, скриня; рундук; труна; ковчег» | сербохорватська |
| καψάκιον «ящик, скриня; сховище; посудина; футляр» | середньогрецька |
| КОВЬЧЕГЪ «ящик, скриня; кіот завіту; гробниця з мощами святого» | старослов’янська |
| kapčyk, kapčuk «футляр» | турецька |
| kopur «посудина» | чагатайська |
| kopur «посудина» | ? |
| koburčak «коробка» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України