КОВТЯХ — ЕТИМОЛОГІЯ

ковтя́х «кінський або коров’ячий кізяк»

очевидно, результат видозміни форми [котя́х] «кізяк», зближеної з [ковтя́га] «брила, грудка»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
котя́х «кізяк» ?
ковтя́га «брила, грудка» ?

ковтя́х «гроно; суцвіття (ягід, бузку, дрібних плодів)»

результат видозміни слова ке́тяг (ке́тях) «гроно», зближеного з [ковтя́х] «жмут збитого волосся, вовни, шерсті; збите у грудки волосся»;
зближення зумовлене, очевидно, загальною схожістю форми грона чи суцвіття з формою збитого у грудки волосся;
пор. подібний семантичний зв’язок у слові бру́нька «ще не розвинений пагін рослини; зачаток квітки або стебла з листям; [жмут забрудненої і зліпленої вовни на вівці]»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ке́тяг «гроно» (ке́тях) ?
ковтя́х «жмут збитого волосся, вовни, шерсті; збите у грудки волосся» ?
бру́нька «ще не розвинений пагін рослини; зачаток квітки або стебла з листям; [жмут забрудненої і зліпленої вовни на вівці]» ?

ко́вту́н «жмут збитого волосся, вовни, шерсті; хвороба шкіри, при якій волосся сплутується і злипається, Plica polonica»

псл. *kъltunъ «ковтун, жмут збитого волосся», похідне від *kъltati (sę) «теліпати (ся), колихати (ся)», з яким етимологічно пов’язане укр. [ко́втки́] «сережки»;
пов’язання слова з кирг. kültö «вузол, підв’язаний кінський хвіст» (Bern. I 550; Machek ESJČS 215– 216) або виведення його від лит. kalt́nas «ковтун», kaldunas, лтс. kaltuons «тс.» (Blese, Beiträge zur Namenforschung IV 63) сумнівне;
р. колту́н «ковтун (хвороба)», бр. каўту́н «тс.; збите волосся», п. kołtun (з укр. або бр.),ч. koltoun, koltun;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ковто́к «жмут збитого волосся, вовни, шерсті»
ковту́ння́ «клапті, патли, грудки» (про волосся)
ковту́новатий «з ознаками ковтуна на голові»
ковту́нястий «тс.»
ковту́рря «патли на голові»
ковтя́к
ковтя́х «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
каўту́н «тс.; збите волосся» білоруська
kültö «вузол, підв’язаний кінський хвіст» киргизька
kaltuons «тс.» латиська
kalt́nas «ковтун» литовська
kołtunукр. або бр.) польська
*k «ковтун, жмут збитого волосся» праслов’янська
колту́н «ковтун (хвороба)» російська
ко́втки́ «сережки» українська
koltoun чеська
koltun чеська
*k «теліпати (ся), колихати (ся)» (sę) ?
kaldunas ?

ковтя́га «брила, грудка»

не зовсім ясне;
можливо, результат видозміни форми [ковтя́х] «жмут збитого волосся, вовни, шерсті; збите у грудки волосся», похідного від ко́вту́н «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ковтя́х «жмут збитого волосся, вовни, шерсті; збите у грудки волосся» ?
ко́вту́н «тс.» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України