КОВТЯКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ко́вту́н «жмут збитого волосся, вовни, шерсті; хвороба шкіри, при якій волосся сплутується і злипається, Plica polonica»
псл. *kъltunъ «ковтун, жмут збитого волосся», похідне від *kъltati (sę) «теліпати (ся), колихати (ся)», з яким етимологічно пов’язане укр. [ко́втки́] «сережки»;
пов’язання слова з кирг. kültö «вузол, підв’язаний кінський хвіст» (Bern. I 550; Machek ESJČS 215– 216) або виведення його від лит. kalt́nas «ковтун», kaldunas, лтс. kaltuons «тс.» (Blese, Beiträge zur Namenforschung IV 63) сумнівне;
р. колту́н «ковтун (хвороба)», бр. каўту́н «тс.; збите волосся», п. kołtun (з укр. або бр.),ч. koltoun, koltun;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ковто́к
«жмут збитого волосся, вовни, шерсті»
ковту́ння́
«клапті, патли, грудки»
(про волосся)
ковту́новатий
«з ознаками ковтуна на голові»
ковту́нястий
«тс.»
ковту́рря
«патли на голові»
ковтя́к
ковтя́х
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| каўту́н «тс.; збите волосся» | білоруська |
| kültö «вузол, підв’язаний кінський хвіст» | киргизька |
| kaltuons «тс.» | латиська |
| kalt́nas «ковтун» | литовська |
| kołtun (з укр. або бр.) | польська |
| *k «ковтун, жмут збитого волосся» | праслов’янська |
| колту́н «ковтун (хвороба)» | російська |
| ко́втки́ «сережки» | українська |
| koltoun | чеська |
| koltun | чеська |
| *k «теліпати (ся), колихати (ся)» (sę) | ? |
| kaldunas | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України