КОВЗАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ко́взати
зовсім сумнівні зіставлення з іт. glissando «ковзко» (Holub–Lyer 244), з гр. κάλχη «пурпурний слимак» і κόχλος «слимак» (Petersson BSl. Wortst. 75);
неприйнятне твердження (Machek ESJČS 207; Holub–Lyer 244) про спорідненість з нім. gleiten «ковзати», пов’язаним з *gḽīdh- і, далі, іє. *ghleidh- «тс.»;
недостатньо аргументоване пояснення давнього -l- як результату контамінації з псл. *plz-, до якого зводиться й укр. повзти́ (Gebauer Hist. mluvn. jaz. česk. І 296; Nitsch Wybór pism pol. II 159–160; MPKJ III 289–291);
розрив цих двох варіантів (Sławski II 147–148) необґрунтований;
псл. *kъlzati «ковзати», що є давнім варіантом основи *skъlati «тс.» з рухомим початковим іє. *s-;
р. [ко́лзать] «ковзати», ст. кользъкыи «ковзкий», кольскыи «тс.», бр. ко́ўзаць, ко́ўзацца, п. [kiełzać] «ковзати», ст. kiełzać się «тс.», ч. klouzati (se), ст. klúzati «тс.; повзти», слц. kl’zať «рухати, пересувати по гладкій поверхні»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кобза́тися
«кататися на льоду»
ковз
(виг.)
ко́взалка
ковза́н
ковзані́
«ковзани»
ко́взанка
ковзаня́р
ко́вза́тися
«тс.»
ковзе́лиця
«ожеледь»
ковзі́ль
«ковзанка»
ковзі́лька
ковзки́й
ковзни́й
«який рухається поковзом»
ковзу́лі
ковзу́н
«дитина, що повзає»
ковзь
«тс.»
ко́залка
«тс.»
ко́лзнути
«ковзнути»
підковзну́тися
по́ковз
«ковзаючи»
поковзень
«рукоятка, кулак; повзун, хрестовина»
поковзну́тися
по́ковзом
«тс.»
розко́взати
«зробити слизьким»
розко́взатися
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ко́ўзаць | білоруська |
| κάλχη «пурпурний слимак» | грецька |
| *ghleidh- «тс.» | індоєвропейська |
| *s- | індоєвропейська |
| glissando «ковзко» | італійська |
| gleiten «ковзати» | німецька |
| kiełzać «ковзати» | польська |
| *plz- | праслов’янська |
| *k «ковзати» | праслов’янська |
| ко́лзать «ковзати» | російська |
| kl'zať «рухати, пересувати по гладкій поверхні» | словацька |
| повзти́ | українська |
| кольскыи «тс.» | українська |
| ко́ўзацца | українська |
| klouzati (se) | чеська |
| κόχλος «слимак» | ? |
| *gḽīdh- | ? |
| -l- | ? |
| *sk «тс.» | ? |
| кользъкыи «ковзкий» | ? |
| kiełzać się «тс.» | ? |
| klúzati «тс.; повзти» | ? |
вичеко́взнути «спіткнутися, зійти з рейок, виприснути»
похідне від ко́вза́ти(ся), поковзну́тися;
че- нагадує подвоєння початкового елемента (че‹ ке), що при творенні певних дієслівних форм, зокрема, з підсилювальним значенням, в індоєвропейський період було, мабуть, регулярним;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ко́вза́ти | ? |
| ся | ? |
| поковзну́тися | ? |
| че- (че‹ ке) | ? |
зче́ховзь «похило»
очевидно, результат афективної видозміни основи дієслова ко́взати (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
щеко́взати
«зісковзувати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ко́взати | ? |
склезь «крута скеля, прірва»
псл. sklьz- «слизький, ковзкий», пов’язане чергуванням голосних із (s)kliz-, (s)klъz- «тс.», до яких зводиться й ко́взати, [склизьки́й];
р. [склёзкий] «слизький», бр. [скле́зінь] «слимак», п. [sklezia] (присл.) «навкіс», [sklezić] «викривляти, перекошувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
всклезь
«наскрізь; прямо, навпростець»
навскле́зь
«навкіс; наскрізь; прямо, навпростець»
на́склесь
«косо, похило»
скле́зє
склезина
«тс.»
склезь
(присл., у виразі [с. говорити] «говорити навмисне незрозуміло»)
склезя
скле́сний
«косий, перекошений»
скле́сьний
«тс.»
склесюва́ти
«перехилятися на один бік»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| скле́зінь «слимак» | білоруська |
| sklezia «навкіс» (присл.) | польська |
| sklezić «викривляти, перекошувати» | польська |
| sklьz- «слизький, ковзкий» | праслов’янська |
| (s)kliz- | праслов’янська |
| (s)klъz- | праслов’янська |
| склёзкий «слизький» | російська |
| ко́взати | українська |
| склизьки́й | українська |
со́вгати «совати; ковзати»
результат контамінації дієслів со́вати і ко́взати, *ковгати (пор. похідне [ко́вганка] «шматок криги або облитий водою й заморожений кізяк, на якому діти катаються з гори»);
Фонетичні та словотвірні варіанти
зсо́вгуватися
«зісковзувати»
посо́вгну́тися
«посковзнутися»
со́вгалка
«ковзанка, спускалка»
со́вгальник
«ковзаняр»
совга́нитися
«соватися»
со́вганка
«тс.»
совга́р
«тс.»
совга́рство
«ковзанярство»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| со́вати | ? |
| ко́взати | ? |
| *ковгати (пор. похідне [ко́вганка] «шматок криги або облитий водою й заморожений кізяк, на якому діти катаються з гори») | ? |
со́взати «ковзати»
очевидно, результат контамінації основ со́вгати і ко́взати (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
совзани́на
«ковзанка»
совзани́ця
«тс.»
совзе́ниця
«ожеледиця»
совзки́й
«ковзкий»
совзьки́й
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| со́вгати | ? |
| ко́взати | ? |
кли́зати «іти»
очевидно, споріднене з клигати і ко́взати (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| клигати | українська |
| ко́взати | українська |
кля́нути «политися»
варіант звукової форми [хля́нути] «тс.», пов’язаної з хли́нути;
пор. аналогічне співвідношення в ковзати і [ховзати], кебе№та «хист» і [хибе№та] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хля́нути «тс.» | українська |
| з хли́нути | українська |
| ко́взати «хист» | українська |
| хибе́та «тс.» | українська |
| хо́взати | українська |
| кебе́та | українська |
щеко́взати «ковзатися»
споріднене з ко́взати;
ще-, очевидно, експресивний префікс, аналогічний че-, ше-;
Фонетичні та словотвірні варіанти
щико́взнутися
«ковзнутися»
щіхо́взнутися
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ко́взати | ? |
| ще- | ? |
| че- | ? |
| ше- | ? |
хлі́пати «кліпати»
фонетичний варіант слова клі́пати;
до співвідношення форм хлі́пати – клі́пати пор. хлопота́ти – клопота́ти, хо́взати – ко́взати тощо;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хлі́павка
«повіка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| клі́пати | ? |
| хлі́пати | ? |
| клі́пати | ? |
| хлопота́ти | ? |
| хо́взати | ? |
| ко́взати | ? |
| клопота́ти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України