КОВЕРЗА — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, утворене від дієслова то́ргати «смикати» за допомогою префіксального елемента ко- (ка-), пов’язаного з відтінком згрубілості (пор. [коверта́ти] «керувати, звертати», [коверза́] «роздуми; нісенітниця», ка́довб, п. kadłub «кадовб» тощо);

очевидно, пов’язане з шу́тий «безрогий, [безвухий і под.]»;

пор. болг. кошу́та «самиця оленя», схв. кòшута, слн. košúta, p.-цсл. кошоута «тс.», ч. ст. košut «цап», слц. [košut] «баран»;

у такому разі ко- є тим самим словотворчим елементом, що й у [коверза́, коверта́ти];

результат злиття не зовсім ясного компонента ка- (ко-), який виділяється також у словах каблу́к, ка́діб та деяких інших, і основи дієслова верзти (псл. *v^ьr̥zti «плести»);

виведення від свн. kawerzîn «купець», слат. cavercinus «житель міста Кагора» (у Франції) (Matzenauer 199–200; Mikl. EW 113) помилкове;

р. ка́верза, [ка́верзня] «плітка», [ко́верза, ко́верзня] «тс.», [ко́верзни́] «літні личаки; личаки з очерету, з вірьовок; негарне взуття», бр. ка́верза;

неясне;

можливо, результат зближення іменника [коверза́] «тс.» з р. кавардак «безладдя, розгардіяш, плутанина»;

не виключена також можливість зв’язку з [ковирта́ти] «базікати, балакати»;

очевидно, утворене з словотворчого елемента ко-, того самого, що і в словах [коверза́], коверзувати та ін., і основи ворот, пов’язаної з вертіти;

р. [ко́ворот] «коловорот; ворота; стовп, до якого прикріпляються ворота», бр. [ко́варат] «колодязний журавель»;