КОВБЛИКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

стовбе́ць «бабець-головач, Cottus gobio L. (Gobio fluviatilis); пічкур звичайний, Gobio gobio L. Л-Г» (іхт.)

результат видозміни і контамінації назв типу [скоблик, коблик, ковблик], р. [колб, колбень] «тс.», зближених з основою стовб, р. столб;
р. [столбец] «пічкур звичайний; ялець звичайний» Л-Г, [столбчик] «пічкур звичайний» тж, бр. [стовпец] «ялець звичайний» тж;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сто́впчик «пічкур звичайний; ялець звичайний, Leuciscus leuciscus L.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
стовпец «ялець звичайний» білоруська
колб «тс.» російська
столб російська
колбень російська
столбец «пічкур звичайний; ялець звичайний» російська
столбчик «пічкур звичайний» російська
скоблик українська
коблик українська
ковблик українська
стовб українська

ко́блик «пічкур (бичок), Gobio gobio» (іхт.)

може бути запозиченим з германських мов, зокрема пов’язаним з гот. *kalba- «теля» (пор. укр. бичо́к «пічкур»);
можливо, споріднене з алб. kulp (-bi) «вид прісноводної риби»;
псл. *kъlbь «пічкур»;
р. [колба́, колбь, кобль, ко́блик] «пічкур, бичок», бр. [коўб] «невелика річкова риба», п. kiełb (род. в. kiełbia) «тс.», слц. [kolbik] «пічкур», схв. [kolba] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ко́вбель
ко́вбень «тс.»
ко́вблик
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kulp (-bi) «вид прісноводної риби» (-bi) албанська
коўб «невелика річкова риба» білоруська
*kalba- «теля» (пор. укр. бичо́к «пічкур») готська
kiełb «тс.» (род. в. kiełbia) польська
*k<SUP>ъ</SUP>l̥bь «пічкур» праслов’янська
колба́ російська
колбь російська
кобль російська
ко́блик «пічкур, бичок» російська
kolba «тс.» сербохорватська
kolbik «пічкур» словацька
бичо́к українська

ковбаса́

загальноприйнятої етимології не має;
наявність слов’янських варіантів з -l-(-ъі-) і -lo- (-о-, -u-), що передбачають праформи *kъlbasa (*kъlbasa) і *klobasa, *kobasa, свідчить, що цей кулінарний термін є давнім запозиченням, але його джерела не зовсім ясні;
найбільш вірогідним вважається походження з тюркських мов, зокрема від тур. külbastı «м’ясо, смажене на рашпорі; смажені котлети» (похідне від kül «попіл», спорідненого з аз. каз. кумик. туркм. кирг. ойр. хак. уйг. кӳл, чув. кĕл, башк. кöл, тат. көл і, далі, дтюрк. kül «тс.») і тат. *kolbasa «ковбаса»;
можливий також зв’язок із сх.-сл. *колб- (*ковб-), засвідченим у р. ко́лоб «невеликий круглий хлібець», р. укр. колобо́к «тс.» та укр. [ко́вбиця] «колода», [ковба́н] «тс.», [ко́вбик] «шлунок», [ковба́тка] «кусень м’яса», або із звуконаслідувальним іє. *kl- (*kol-, *kel-), до якого зводяться і болг. къ́лцам «рубати, дрібно різати (м’ясо та ін.); колоти (цукор); лускати (горіхи); дзьобати (про птахів)», стсл. кльчьтати «клацати (зубами)», укр. клекота́ти;
малопереконливе припущення про спорідненість з псл. *[kъlbjь] «пічкур, Gobio íluviatilis», р. [колба́, колбь], укр. ко́блик, ко́вблик «тс.» (Brückner 227; Rudnicki SO 18, 241–245; Holub–Lyer 243);
неприйнятне з погляду семасіології, хронології та географії поширення слов’янських форм виведення їх від гебр. kǒl-bāśār «м’ясо, будь-яка плоть; жива істота» (Karłówicz SWO 268; SW II 325; Berneker Jagić-Festschr. 600–601; Bern. I 542; Mittwoch UngJb 8, 290–291) або від фр. calebasse «тиква» (Даль II 241; Karłowicz SWO 268), засвідченого вперше лише у XVI ст;
р. колбаса́, бр. каўбаса, [келбаса́] (з п.), кілбаса́п.), др. колбаса, п. kiełbasa, ст. kiełbodziej «прилад для фарширування ковбас», каш. kiełbas «ковбаса», ч. klobása, рідк. klobás, ст. koblása, слц. kolbasa, [klbása], klobása, kubása, ВЛ. kołbasa, [kołbas], нл. kjałbasa, рідк. kjałbas, болг. колба́са, колба́с, [калба́са, кълба́са, коба́са], м. колба́са, схв. кобàсица, [кобàса, клобàса, клобàсица], заст. kobása, слн. klobása «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ківбаса́
ковба́ска «вид ковбаси»
ковбаски́ «сосиски» (мн.)
ковба́сна «ковбасна крамниця»
ковба́сни́к
ковба́сни́ця «кишка для ковбаси»
ковба́сня «тс.; (заст.) кустарне підприємство, де виробляли ковбаси»
ковбасо́вий «ковбасний»
ковбася́ник «ковбасник»
ковбася́нка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
каўбаса білоруська
къ́лцам «рубати, дрібно різати (м’ясо та ін.); колоти (цукор); лускати (горіхи); дзьобати (про птахів)» болгарська
колба́са болгарська
kǒl-bāśār «м’ясо, будь-яка плоть; жива істота» гебрайська
колбаса давньоруська
*kl- (*kol-, *kel-) індоєвропейська
kiełbas «ковбаса» кашубський
колба́са македонська
kjałbasa нижньолужицька
kiełbasa польська
*k<SUP>ъ</SUP>lbjь «пічкур, Gobio íluviatilis» праслов’янська
ко́лоб «невеликий круглий хлібець» російська
колобо́к «тс.» російська
колба́ російська
колбь російська
колбаса́ російська
кобàсица сербохорватська
kolbasa словацька
klobása «тс.» словенська
кльчьтати «клацати (зубами)» старослов’янська
*kolbasa «ковбаса» татарська
külbastı «м’ясо, смажене на рашпорі; смажені котлети» (похідне від kül «попіл», спорідненого з аз. каз. кумик. туркм. кирг. ойр. хак. уйг. кӳл, чув. кĕл, башк. кöл, тат. көл і, далі, дтюрк. kül «тс.») турецька
колобо́к «тс.» українська
ко́вбиця «колода» українська
клекота́ти українська
ко́блик українська
келбаса́п.) українська
кілбаса́п.) українська
klbása українська
klobása українська
kubása українська
kołbas українська
колба́с українська
калба́са українська
кълба́са українська
коба́са українська
кобàса українська
клобàса українська
клобàсица українська
calebasse «тиква» французька
klobása чеська
-l-(-ъі-) (-о-, -u-) ?
*k (*kъlbasa) ?
*kobasa ?
*колб- (*ковб-) ?
ковба́н «тс.» ?
ко́вбик «шлунок» ?
ковба́тка «кусень м’яса» ?
ко́вблик «тс.» ?
kiełbodziej «прилад для фарширування ковбас» ?
klobás ?
koblása ?
kjałbas ?
kobása ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України