КОВАЛИКОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
кова́лик (орн.)(у складеній назві вівчарик-к. «Phylloscopus collybitus Vieill.»)
похідні утворення від кова́ль, зумовлені дзвінким криком або співом цих птахів, подібним до звучання металу (Птицы СССР 454, 473, 527, 531);
п. kowalik «повзик»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кова́льчик
«пищуха звичайна, підкоришник, Certhia familiaris L.»
ковальчу́к
«чорна горихвістка, Phoenicurus ochruros Gm. (Lusciola tithys) Ж; повзик, Sitta europaea L. ВеНЗн»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kowalik «повзик» | польська |
| кова́ль | українська |
кова́ль «ковалик, Elater L., гнойовик звичайний, Geotrupes stercorarius L.; жук-олень, Lucanus cervus L. ВеНЗн; тарган чорний, Periplaneta orientalis L.» (ент.)
очевидно, результат переносного застосування слова кова́ль до різних комах за певними рисами подібності –до ковалика за здатністю клацати, як коваль залізом, до жука-оленя і гнойовика звичайного за наявністю жувальців, подібних до ковальських обценьків, до таргана чорного за його кольором, що нагадує вкритого кіптявою коваля;
п. kowal «безкрилий деревний червоний клоп; [хрущак]», [kowale] «червоногруді мурашки-деревоточці», [kowalik] «світляк, Lampyris», ч. [koval] «якийсь жук», нл. kowalik «клопщитник, Scutellera; (мн.) ягідний клоп, Pentatoma baccarum L.», болг. [ко́вач] «жук-рогач», слн. kováč «жук-ковалик»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кова́лик
«Elater; [безкрилий деревний червоний клоп, Pyrrhocoris apterus L. Ж]»
коваля́к
«гнойовик звичайний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ко́вач «жук-рогач» | болгарська |
| kowalik «клопщитник, Scutellera; (мн.) ягідний клоп, Pentatoma baccarum L.» | нижньолужицька |
| kowal «безкрилий деревний червоний клоп; [хрущак]» | польська |
| kowale «червоногруді мурашки-деревоточці» | польська |
| kowalik «світляк, Lampyris» | польська |
| kováč «жук-ковалик» | словенська |
| кова́ль | українська |
| koval «якийсь жук» | чеська |
чобота́р «шилодзьобка, Recurvirostra avocetta L.» (орн.)
пов’язане з чобота́р «швець»;
птах дістав свою назву за подібність дзьоба до шила, знаряддя шевця-чоботаря (пор. іншу його назву – шилодзьо́бка);
пор. також назви інших птахів за професією людини: вівча́р, кова́лик, пого́нич і т. ін;
р. [чебота́рь] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чебота́рь «тс.» | російська |
| чобота́р «швець» | ? |
| також | ? |
| кова́лик | ? |
| пого́нич | ? |
| ін | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України