КОБІТА — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з польської мови;

п. kobieta, [kobita] «тс.», незважаючи на численні спроби, є словом без визначеної етимології;

пов’язується з двн. gabetta, свн. gebette «наложниця, дружина» (Machek CMF 26, 164–165), чому суперечать фонетичні та хронологічні співвідношення;

зіставлялося з етимологічно неясними вн. kebse, Kebsweib «наложниця», з фін. kave «жінка, мати» та ест. [kabe] (род. в. [kabeda] «жінка, пані») (Mikkola FUF 2, 73), з ч. kuběna «наложниця» (Ciszewski Żeńska twarz 1927, 26–31);

непереконлива думка (Brückner 241) про зв’язок з п. ст. kob «хліб» або п. ст. koba «кобила»;

виводиться від псл. kobь «ворожіння» (ЭССЯ 10, 88–91);

бр. [кабе́та] «(заміжня) жінка», ч. заст. koběta «жінка», слц. [kobieta] «тс.»;