КОБЗАРІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ко́бза
запозичення з тюркських мов;
очевидно, походить від тур. kopuz «вид однострунної гітари»;
пов’язання (Ильинский ИОРЯС 16/4, 25) з словами кі́бець і щебета́ти безпідставне;
р. бр. болг. ко́бза, п. kobza (з укр.), ч. слц. kobza (з п. та укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
кобза́р
кобзарюва́ти
кобзи́на
«кобза»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ко́бза | білоруська |
| ко́бза | болгарська |
| kobza (з укр.) | польська |
| kobza (з п. та укр.) | словацька |
| kopuz «вид однострунної гітари» | турецька |
| кі́бець | українська |
| щебета́ти | українська |
| kobza (з п. та укр.) | чеська |
| ко́бза | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України