КОБАЛЬТ — ЕТИМОЛОГІЯ

ко́бальт

запозичене з німецької мови, можливо, за посередництвом нлат. cobaltum «тс.»;
н. Kóbalt утворено від н. Kóbold «домовик», очевидно, складного слова, перший елемент якого kob- споріднений з дісл. kopi «хатина», псл. župa «яма», укр. жу́па «соляна копальня», а другий old пов’язаний з двн. waltan (нвн. walten) «панувати, управляти», псл. *volděti, укр. володіти;
р. бр. ко́бальт, п. ч. слц. вл. нл. kobalt, болг. коба́лт, м. кобалт, схв. кòбалт, слн. kobalt;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ко́бальт білоруська
коба́лт болгарська
kobalt верхньолужицька
waltan «панувати, управляти» (нвн. walten) давньоверхньонімецька
kopi «хатина» давньоісландська
кобалт македонська
kobalt нижньолужицька
Kóbalt німецька
Kóbold «домовик» німецька
kob- німецька
old німецька
walten нововерхньонімецька
cobaltum «тс.» новолатинська
kobalt польська
župa «яма» праслов’янська
*volděti праслов’янська
ко́бальт російська
кòбалт сербохорватська
kobalt словацька
kóbalt словенська
жу́па «соляна копальня» українська
володіти українська
kobalt чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України