КО — ЕТИМОЛОГІЯ

ба (сполучник; частка; вигук несподіванки)

відрив р. болг. схв. ба від укр. ба, ч. п. слц. ba (Фасмер І 99; Bern. І 36; Sadn.–Aitz. VWb. І 61) необґрунтований;
пор. аналогічний паралелізм вигуку на і частки но, часток р. ка і ко та ін;
іє. *bhā, займенникова форма, споріднена з *bho, від якої походить і укр. бо;
лит. bà (стверджувальна частка), лтс. ba (підсилювальна частка), ав. bā «справді», вірм. ba (видільна частка), гр. φή «немов, ніби»;
псл. ba;
р. болг. м. схв. ба (вигук, частка), п. ч. слц. ba «справді», слн. bà (вигук нехтування);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
«справді» авестійська
ба болгарська
ба (вигук, частка) болгарська
ba (видільна частка) вірменська
φή «немов, ніби» грецька
*bhā індоєвропейська
*bho індоєвропейська
ba (підсилювальна частка) латиська
(стверджувальна частка) литовська
ба (вигук, частка) македонська
ba польська
ba «справді» польська
ba праслов’янська
ба російська
ка російська
ко російська
ба (вигук, частка) російська
ба сербохорватська
ба (вигук, частка) сербохорватська
ba словацька
ba «справді» словацька
(вигук нехтування) словенська
ба українська
на українська
но українська
бо українська
ba чеська
ba «справді» чеська

сі́лькісь «байдуже; нехай, гаразд; так і бути» (присл.)

очевидно, результат злиття і закономірного фонетичного розвитку прислівника др. селико «стільки», утвореного із займенникових основ се, ли і ко, та частки займенникового походження др. си (букв. «собі»), тієї самої, що і в словах десь, якось та ін;
первісно могло означати «стільки собі, так собі»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сі́лькісі «нехай, згода» (присл. і виг.)
сі́лькось «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
селико «стільки» давньоруська
си (букв. «собі») давньоруська
се ?
ли ?
ко ?
десь ?
якось ?
означати «стільки собі, так собі» ?

к (прийменник з дав. в.)

остаточно не зʼясоване;
реконструювалось (Brugmann Grundriss II 2, 855; Bern. I 658; Фасмер–Трубачев II 146–147; Sławski III 290–293; Machek ESJČ 232) псл. *kъt, яке зіставлялося з дінд. kam «задля, ради»;
повʼязується також (Веnveniste BSL 52 XIII; ESSJ Sl. gr. І 105–106) із согдійським (іранським) kw-ku «до», яке ототожнюється з ав. kū «де», псл. kъ-de «тс.»;
р. к, ко, бр. к, ст. ко, ку, др. къ, п. слц. нл. k, ku, ч. вл. k, ke, [ku], полаб. ků, болг. к, кък, към, м. [куму], схв. к, кȁ, ст. г, [x, кȁк, ку], слн. k, h, стсл. къ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ґ
ґy «тс.»
ік
ку
Етимологічні відповідники

Слово Мова
«де» авестійська
к білоруська
ко білоруська
ку білоруська
к болгарська
кък болгарська
към болгарська
k верхньолужицька
ke верхньолужицька
ku верхньолужицька
kam «задля, ради» давньоіндійська
къ давньоруська
куму македонська
k нижньолужицька
ku нижньолужицька
полабська
k польська
ku польська
*kъt праслов’янська
kъ-de «тс.» праслов’янська
к російська
ко російська
к сербохорватська
кȁ сербохорватська
г сербохорватська
x сербохорватська
кȁк сербохорватська
ку сербохорватська
k словацька
ku словацька
k словенська
h словенська
къ старослов’янська
k чеська
ke чеська

-ка (підсилювальна частка при прислівниках типу та́мка, тепе́рка), -ки (тс.: та́мки, ни́ньки, сті́льки), -ко (підсилювальна частка при займенниках і при наказовій формі дієслів: [яз-ко] «я», [ходи́-ко, дай-ко])

псл. -ka, -ko, -ky;
споріднене з лит. -k, -ki, ст. ka- (dúo-k «дай», dúo-ki «тс.», ст. tas-ka-jau «той самий»), гр. -κα, -κε, -κεν (ἡνίκα «коли»), дінд. kám (підсилювальна частка після форм наказового способу), ав. kā «так, звичайно»;
р. -ка, -ко, [-ки], бр. -ка, ки, п. -k, -ki, ч. слц. -ka, -ky, вл. нл. -ka, -ko, болг. м. схв. слн. -ка;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
«так, звичайно» авестійська
ка білоруська
ки білоруська
-ка болгарська
-ka верхньолужицька
-ko верхньолужицька
-κα грецька
-κε грецька
-κεν (ἡνίκα «коли») грецька
kám (підсилювальна частка після форм наказового способу) давньоіндійська
-k литовська
-ki литовська
ka- (dúo-k «дай», dúo-ki «тс.», ст. tas-ka-jau «той самий») литовська
-ка македонська
-ka нижньолужицька
-ko нижньолужицька
-k польська
-ki польська
-ka праслов’янська
-ko праслов’янська
-ky праслов’янська
ка російська
ки російська
ко російська
-ка сербохорватська
-ka словацька
-ky словацька
-ка словенська
-ka чеська
-ky чеська

кі́нва «кухоль, цебрик»

запозичене з німецької мови (можливо, через посередництво польської);
найімовірніше, джерелом слова є двн. channa (нвн. Kanne) «глек» з огляду на кореневий голосний о, який відповідає давньому германському а, і звукосполучення ev (пор. укр. це́рква, п. cerkiew);
менш імовірне пов’язання (Фасмер II 311; Machek ESJČS 218; Bern. I 558) з свн. kanne «тс.»;
походження німецького слова не з’ясоване;
р. [ко́новь] «глек», [ко́новка] «тс.», бр. ко́наўка «кухоль», п. konew «кінва», ч. konev, [konva], слц. kanva, [konva], полаб. ťönåi, слн. kónva «тс.», стсл. конобъ «казан»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ко
коні
ко́ноб «цебер»
коно́вець
коно́вка
коновля
коновок
коно́пка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ко́наўка «кухоль» білоруська
channa «глек» (нвн. Kanne) давньоверхньонімецька
Kanne нововерхньонімецька
ťönåi полабська
cerkiew польська
konew «кінва» польська
ко́новь «глек» російська
ко́новка «тс.» російська
kanne «тс.» середньоверхньнімецька
kanva словацька
konva словацька
kónva «тс.» словенська
конобъ «казан» старослов’янська
це́рква українська
konev чеська
konva чеська

ковеня́ «кочерга; палиця для мішання соломи при горінні»

зіставлення з р. ковыля́ть «шкандибати» (Фасмер II 274), як і виведення з ко + вити (Никончук Этимология 1977, 125), викликає сумнів;
очевидно, пов’язане з [ка ву́ля] «загнутої форми палиця», [кове́зка, кови́зка] «тс.», разом з якими може бути виведене від псл. kovati «кувати; бити»;
бр. [кавяня́] «кочерга», [каве́нька] «палка для опори під час ходіння»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кавеня́
кове́нька «ковінька; гуляста горбата колода»
ковєня́
ковиння́
ковінька
коменя́ «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kovati «кувати; бити» праслов’янська
ковыля́ть «шкандибати» російська
ко ?
вити ?
ка ву́ля «загнутої форми палиця» ?
кове́зка «тс.» ?
кови́зка «тс.» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України