КНУРЯЧА — ЕТИМОЛОГІЯ
кнур «самець свині»
результат скорочення і видозміни давньої форми *kъnorzъ «кнороз», можливо, зближеної із звуконаслідувальними словами типу ч. kňourati «ячати, скавучати, квилити» (пор. нвн. knurren «бурчати»);
р. [кнур], бр. кныр, п. knur «тс.», ч. kňour «дикий кабан»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кнурова́тий
«схожий на кнура»
кнурови́на́
«м’ясо дикого кабана»
кнурь
кнуря́чий
«належний кнурові»
кнюрь
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кныр | білоруська |
knurren | нововерхньонімецька |
knur «тс.» | польська |
*kъnorzъ «кнороз» | праслов’янська |
кнур | російська |
kňourati «ячати, скавучати, квилити» (пор. нвн. knurren «бурчати») | чеська |
kňour «дикий кабан» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України