КНОРОЗ — ЕТИМОЛОГІЯ

кно́роз «кнур»

не зовсім ясне;
найпереконливіше реконструювалось (Фасмер II 264–265; Sławski II 155–156; Откупщиков 121; Bern. І 663–664) як псл. *kъrnozъ, утворене з давнішого *kъrnorzъ, що складалося з kъrnъ «обрізаний» та orzъ «ядро», спорідненого з гр. ὅρχις «яйце, ядро», лит. eržilas «огир», і первісно означало «(почасти) кастрований» (значення, збережене в білоруській формі);
перший компонент реконструюється також (Schuster- Šewc ZfSl 16, 372–376; Шаур ZfSl 24, 117) у вигляді kъmy- (*kъnъ-) ‹*kъ-mno- «основа; стовбур; плем’я»;
р. ст. кнороз, бр. кно́раз «тс.», кно́рез «погано кастрований кабан чи жеребець», п. kiernoz «кнур», ст. kiernos, слц. [kornaz], вл. kundroz, нл. kjandroz, kjandros, болг. м. Не́рез, схв. нȅрāст «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ке́рніз «тс.»
ке́рноз
кно́рос
ко́рназ
ко́рноз
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кно́раз «тс.» білоруська
Не́рез болгарська
kundroz верхньолужицька
ὅρχις «яйце, ядро» грецька
er̃žilas «огир» литовська
Не́рез македонська
kjandroz нижньолужицька
kjandros нижньолужицька
kiernoz «кнур» польська
*kъrnozъ праслов’янська
*kъrnorzъ праслов’янська
*k<SUP>ъ</SUP>r̥nzъ «ядро» праслов’янська
*orzъ праслов’янська
kъmy- «основа; стовбур; плем’я» (*kъnъ-) праслов’янська
*kъnъ- праслов’янська
*kъ-mno- праслов’янська
кнороз російська
нȅрāст «тс.» сербохорватська
kornaz словацька
кно́рез «погано кастрований кабан чи жеребець» українська
кнороз ?
kiernos ?

ке́рдаль «кнур»

очевидно, запозичення з польської мови;
п. [kierda, kiędra] «тс.» є результатом діалектної видозміни форми kiernoz «тс.», що відповідає укр. [кно́роз, корноз];
Фонетичні та словотвірні варіанти

кє́рда «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kierda «тс.» польська
kiernoz «тс.» польська
kiędra польська
кно́роз українська
корноз українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України