КНОРОЗ — ЕТИМОЛОГІЯ
кно́роз «кнур»
не зовсім ясне;
найпереконливіше реконструювалось (Фасмер II 264–265; Sławski II 155–156; Откупщиков 121; Bern. І 663–664) як псл. *kъrnozъ, утворене з давнішого *kъrnorzъ, що складалося з kъrnъ «обрізаний» та orzъ «ядро», спорідненого з гр. ὅρχις «яйце, ядро», лит. eržilas «огир», і первісно означало «(почасти) кастрований» (значення, збережене в білоруській формі);
перший компонент реконструюється також (Schuster- Šewc ZfSl 16, 372–376; Шаур ZfSl 24, 117) у вигляді kъmy- (*kъnъ-) ‹*kъ-mno- «основа; стовбур; плем’я»;
р. ст. кнороз, бр. кно́раз «тс.», кно́рез «погано кастрований кабан чи жеребець», п. kiernoz «кнур», ст. kiernos, слц. [kornaz], вл. kundroz, нл. kjandroz, kjandros, болг. м. Не́рез, схв. нȅрāст «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ке́рніз
«тс.»
ке́рноз
кно́рос
ко́рназ
ко́рноз
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кно́раз «тс.» | білоруська |
Не́рез | болгарська |
kundroz | верхньолужицька |
ὅρχις «яйце, ядро» | грецька |
er̃žilas «огир» | литовська |
Не́рез | македонська |
kjandroz | нижньолужицька |
kjandros | нижньолужицька |
kiernoz «кнур» | польська |
*kъrnozъ | праслов’янська |
*kъrnorzъ | праслов’янська |
*k<SUP>ъ</SUP>r̥nzъ «ядро» | праслов’янська |
*orzъ | праслов’янська |
kъmy- «основа; стовбур; плем’я» (*kъnъ-) | праслов’янська |
*kъnъ- | праслов’янська |
*kъ-mno- | праслов’янська |
кнороз | російська |
нȅрāст «тс.» | сербохорватська |
kornaz | словацька |
кно́рез «погано кастрований кабан чи жеребець» | українська |
кнороз | ? |
kiernos | ? |
ке́рдаль «кнур»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. [kierda, kiędra] «тс.» є результатом діалектної видозміни форми kiernoz «тс.», що відповідає укр. [кно́роз, корноз];
Фонетичні та словотвірні варіанти
кє́рда
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
kierda «тс.» | польська |
kiernoz «тс.» | польська |
kiędra | польська |
кно́роз | українська |
корноз | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України