КЛІЩІ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *klěšča (дв. *klěščě› *klěšči);

виводиться, як і kléščь «кліщ», від дієслова klěs-titi «стискати» або (ЭССЯ 10, 20–22; Machek ESJČ 255) від звуконаслідувального *kleskati/klěskati «ляскати»;

р. болг. Кле́щи «кліщі», бр. кле́шчы, др. клѣщи, п. kleszcze, ч. kleště, ст. kleščě, kléščě, слц. kliešte, вл. нл. klěšćě, полаб. klestă, м. клешти, схв. кле́шта, кле́ште, слн. kléšče, стсл. κлѣѱѧ;

можливий зв’язок з нвн. Leiste «планка, рейка, брусок»;

реконструюється псл. [*leščetь / *leščedь], яке пов’язується з *leskati «ударяти, розщепляти» (пор. р. [лещи́ть] «розщепляти (напр., камінь)», слн. razleskáti «розтрощити»), яке могло б бути тим самим звуконаслідувальним утворенням, до якого зводиться й укр. ля́скати;

зіставляється також (Brückner 296) з п. kleszcze «кліщі» (пор. бр. кляшчо́ткі = ляшчо́ткі «інструмент для кастрації тварин; [кліщі]», п. [okleszczyny] «дві дощечки для стискання (зламаних кінцівок та ін.)», [oklascki] «дві дощечки або палки, у які вкладають зламані кінцівки», хоча початкове k тут може бути результатом вторинного зближення з kleszcze);

р. [лещо́тка] «палка з розщіпом на кінці або стягнені з одного кінця дві дерев’яні палички, що вживаються для стискання, защемлення», [лещо́дка] «тс.», [лещо́тки] (мн.) «палички, якими зв’язується мошонка при кастрації тварин», [ле́щадь] «розщеплена паличка, жердинка», [ле́щедь] «жердина, розщеплена з одного кінця, для знімання плодів з дерев», бр. лящчо́ткі (мн.) «палички, лубки, що вживаються при кастрації тварин», п. leszczoty (мн.), leszczota «дві дощечки для вішання сала на горищі; розщеплена дощечка для стискання переломів кісток», leszczotka «тс.; (мн.) дерев’яні кліщі для кастрації коней; вид дитячої гри», ч. [lešta] «дошка з насічками, на якій вішають образи»;

очевидно, запозичення з російської мови;

р. [клещинец] «тс.», мабуть, етимологічно пов’язане з п. klesnica «тс.», що є похідним від п. ст. kleśnić (суч. kleszczyć) «оскопляти, каструвати», спорідненого з укр. клі́щі́;

назва рослини виникла, очевидно, у зв’язку з приписуваною їй дією (пор. її німецьку назву Hodenzehrer «тс.» (букв. «пожирач яєчок»);

псл. klěščь «кліщ»;

виводиться від *klěstiti «кліщити, стискати» або (ЭССЯ 10, 20–22, 23) від звуконаслідувального *kleskati/klěskati «ляскати»;

пов’язання з ч. kleviti se «тремтіти, корчитися (від холоду, болю)» (Machek ESJČ 256) недостатньо обґрунтоване;

р. клещ, бр. клешч, п. kleszcz, ч. klíšť, слц. kliešť, вл. нл. klešč, слн. klèšč;

очевидно, звуконаслідувальне утворення;

сумнів щодо наявності укр. клест (Булаховський Вибр. пр.III 255) невиправданий, пор. діалектні варіанти;

р. клёст «тс.», слн. klesk «кедрівка, Nucifraga caryocatactes»;