КЛІП — ЕТИМОЛОГІЯ
клі́пати
давня ітеративна форма від псл. *klepnǫti «прикрити», збереженого в.ч. klenouti «зводити склепіння», слц. klenúť «тс.», укр. склеп;
пор. склепи́ти (очі, повіки) «звести, стулити, закрити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кліп
(виг.)
кліпа
«вія»
клі́павка
«повіка»
клі́пайка
клі́пка
«тс.»
клі́пкати
кліпко́
«той, хто кліпає очима»
хлі́павка
«повіка»
хлі́пати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *klepnǫti «прикрити» | праслов’янська |
| klenúť «тс.» | словацька |
| склеп | українська |
| склепи́ти «звести, стулити, закрити» (очі, повіки) | українська |
| очі | українська |
| повіки | українська |
| klenouti «зводити склепіння» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України