КЛІНІЧНІЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
клі́ніка
через посередництво німецької мови (н. Klínik) запозичено з французької;
фр. clinique «клініка; клінічний» через лат. clīnicus «клінічний лікар, терапевт» зводиться до гр. κλινικός «тс.», κλινική «догляд за лежачим хворим, лікування», похідних від κλίνη «ліжко», пов’язаного з κλῑνω «схиляю, кладу; лягаю, лежу», спорідненим з лат. (in-)cJīno «згинаю, нахиляю», двн. hlinēn «прихилятися», псл. sloniti «прихиляти», укр. прислони́ти;
р. болг. м. кли́ника, бр. клі́ніка, п. ч. слц. вл. klinika, схв. клùника, слн. klínika;
Фонетичні та словотвірні варіанти
клініци́ст
кліні́чний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
клі́ніка | білоруська |
кли́ника | болгарська |
klinika | верхньолужицька |
κλινικός «тс.» | грецька |
κλινική «догляд за лежачим хворим, лікування» | грецька |
κλίνη «ліжко» | грецька |
κλῑνω «схиляю, кладу; лягаю, лежу» | грецька |
hlinēn «прихилятися» | давньоверхньонімецька |
clīnicus «клінічний лікар, терапевт» | латинська |
кли́ника | македонська |
Klínik | німецька |
klinika | польська |
sloniti «прихиляти» | праслов’янська |
кли́ника | російська |
клùника | сербохорватська |
klinika | словацька |
klínika | словенська |
прислони́ти | українська |
clinique «клініка; клінічний» | французька |
klinika | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України