КЛІМАТ — ЕТИМОЛОГІЯ
клі́мат «метеорологічні умови, властиві певній місцевості»
запозичення з французької мови;
фр. climat «клімат; зона» походить від лат. clīma (род. в. одн. clīmatis) «небосхил, небесна сфера; зона, сторона світу», запозиченого з грецької мови;
гр. κλίμα (род. в. κλίματος) «тс.» пов’язане з κλῑνω «схиляю», спорідненим з лат. (in-)clīno «згинаю», двн. hlinēn (› нвн. lehnen) «прихилятися», псл. sloniti, укр. прислони́ти, – CIC 332;
Фасмер II 250;
Sławski II 224;
БЕР II 450;
р. болг. Кли́мат, бр. Клі́мат, п. klimat, ч. вл. klima, слц. слн. klíma, схв. кли́ма, цсл. климатъ «сторона світу»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
клейма́т
клима́т
клійма́т
кліма́т
«тс.»
клімати́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| клі́мат | білоруська |
| кли́мат | болгарська |
| klima | верхньолужицька |
| κλίμα «тс.» (род. в. κλίματος) | грецька |
| κλῑνω «схиляю» | грецька |
| κλίματος род. в. | грецька |
| hlinēn «прихилятися» (› нвн. lehnen) | давньоверхньонімецька |
| clīma «небосхил, небесна сфера; зона, сторона світу» (род. в. одн. clīmatis) | латинська |
| (in-)clīno | латинська |
| lehnen | нововерхньонімецька |
| klimat | польська |
| sloniti | праслов’янська |
| кли́мат | російська |
| кли́ма | сербохорватська |
| klíma | словацька |
| klíma | словенська |
| прислони́ти | українська |
| climat «клімат; зона» | французька |
| климатъ «сторона світу» | церковнослов’янська |
| klima | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України