КЛІЗМА — ЕТИМОЛОГІЯ
клі́зма
запозичення з грецької мови;
гр. κλύσμα «промивання; місце морського прибою» є похідним від дієслова κλύζω «плещу, б’ю (про хвилі); промиваю, споліскую», спорідненого з гот. hlutrs «світлий, чистий, ясний», кімр. clir «тс.», лат. cluo «очищаю», лит. šlúoti «підмітати, витирати»;
р. болг. м. кли́зма, бр. клі́зма, схв. клȕзма, слн. klízma;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| клі́зма | білоруська |
| кли́зма | болгарська |
| hlutrs «світлий, чистий, ясний» | готська |
| κλύσμα «промивання; місце морського прибою» | грецька |
| κλύζω «плещу, б’ю (про хвилі); промиваю, споліскую» | грецька |
| clir «тс.» | кімрська |
| cluo «очищаю» | латинська |
| šlúoti «підмітати, витирати» | литовська |
| кли́зма | македонська |
| кли́зма | російська |
| клȕзма | сербохорватська |
| klízma | словенська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України