КЛЯШТОР — ЕТИМОЛОГІЯ
кля́штор «(католицький) монастир»
через німецьке (а в східнослов’янських мовах ще й через польське) посередництво запозичено з латинської мови;
свн. klōster «монастир» (нвн. Kloster «тс.») походить від слат. clostrum, лат. claustrum «замок, твердиня, монастир», пов’язаного з claudo «замикаю, засуваю, огороджую», спорідненим з псл. ključь, укр. ключ;
р. [кля́што́р], бр. кля́штар «тс.», п. klasztor «монастир», ч. klášter, слц. kláštor, вл. klóštr, нл. kloštaŕ, схв. [klȍštar], слн. klóšter «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кля́штар «тс.» | білоруська |
| klóštr | верхньолужицька |
| claustrum «замок, твердиня, монастир» | латинська |
| claudo «замикаю, засуваю, огороджую» | латинська |
| kloštaŕ | нижньолужицька |
| Kloster | нововерхньонімецька |
| klasztor «монастир» | польська |
| ključь | праслов’янська |
| кля́што́р | російська |
| klȍštar | сербохорватська |
| klōster «монастир» (нвн. Kloster «тс.») | середньоверхньнімецька |
| clostrum | середньолатинська |
| kláštor | словацька |
| klóšter «тс.» | словенська |
| ключ | українська |
| klášter | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України