КЛЯМРА — ЕТИМОЛОГІЯ
кля́мра «скоба для дерев’яних деталей»
запозичення з німецької мови;
свн. klamer, klamere (нвн. Klammer) «тс.»пов’язане з свн. klamben, klamberen «міцно спаювати, сполучати скобою», спорідненим з сангл. clameren, clambren «дертися вгору», climben «тс.» (англ. climb «тс.»), дісл. klembra «стискати»;
р. [кля́мра, кля́мера] «клямра», бр. кля́мар, п. klamra, [klambia], ч. klamr, klamra, слц. [klamra], вл. klamora, схв. клàмер;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кля́мар
«тс.»
кля́мба
кля́мбра
клямрува́ти
«скріпляти докупи»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кля́мар | білоруська |
| klamora | верхньолужицька |
| klembra «стискати» | давньоісландська |
| klamere | народноарабська |
| Klammer «тс.» | нововерхньонімецька |
| klamra | польська |
| klambia | польська |
| кля́мра | російська |
| кля́мера «клямра» | російська |
| клàмер | сербохорватська |
| clameren | середньоанглійська |
| clambren «дертися вгору» | середньоанглійська |
| climben «тс.» (англ. climb «тс.») | середньоанглійська |
| klamer | середньоверхньнімецька |
| klamben | середньоверхньнімецька |
| klamberen «міцно спаювати, сполучати скобою» | середньоверхньнімецька |
| klamra | словацька |
| klamr | чеська |
| klamra | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України