КЛЮПА — ЕТИМОЛОГІЯ
клю́пати «стукати»
псл. [kljupati, kljupiti] «згинати»;
можливо, споріднене з лит. klaũpti «ставати на коліна», klùpti «спотикатися, падати», лтс. klàupât «спотикатися», klupt «спіткнутися, перевернутися, впасти»;
пов’язання з р. [клыпа́ть] «кульгати» (Machek ESJČ 207) непевне;
п. klupić (się) «хилити(ся), згинати(ся)», ч. klípiti «звішувати, спускатися додолу»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
клю́па
«товкач у ступі»
клюпа́к
«ручиця»
клюпа́ч
«важіль товкача в ступі»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| klàupât «спотикатися» | латиська |
| klupt «спіткнутися, перевернутися, впасти» | латиська |
| klaũpti «ставати на коліна» | литовська |
| klùpti «спотикатися, падати» | литовська |
| klupić (się) «хилити(ся), згинати(ся)» (się) | польська |
| kljupati «згинати» | праслов’янська |
| kljupiti | праслов’янська |
| клыпа́ть «кульгати» | російська |
| klípiti «звішувати, спускатися додолу» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України