КЛЮК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
клю́кати «клювати»
пов’язання з нвн. Krücke «милиця» (Machek ESJČ 256) викликає сумнів;
іє. *(s)kleu- : *klau- «гак, крюк, ковінька; зачепити; заперти, замкнути»;
споріднене з лит. kliuti «зависнути, зачепитися», лтс. klaût «нахиляти, нагинати», лат. clāvis «ключ; дрюк; засув», сlāvus «гвіздок», гр. κλείς «засув, ключ», κλείω «запираю, засуваю», дірл. clō «гвіздок», а також н. Schlüssel «ключ», двн. slioƷban «запирати»;
псл. kljukati «клювати; рубати», kljuka «закривлений дрюк, крюк»;
р. [клюка́ть] «ходити з палицею, кульгати», [клю́чить] «тс.», клюка́ «ломака, ковінька», п. kluka «дрюк з гаком, ключ у колодязі», ч. klika «клямка; ковінька», слц. kl’uka «корба, клямка, гак», вл. kluka «закривлення, гак», полаб. kl’áukə «penis», болг. клю́ка «плітка; інтрига», схв. [кљука] «гак; закривлений, роздвоєний дрюк», слн. kljúka «гак; закривлений дрюк; засув»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
виключа́ти
ви́ключний
заключний
клюк
«дерев’яний гак, дерев’яний гвіздок; вид дитячої гри Я; відлога Л Черк»
клю́ка
«ломака з сучком, ковінька»
клюка́стий
клю́ква
«лата на даху, кроква»
клю́цати
«рубати»
ключ
клю́ча
«дерев’яний гак»
ключа́р
клю́че
«крокви, скріплені попарно»
ключи́на
«жердина, лата, кроква Л»
ключи́ння
«жердини на даху»
(зб.)
ключи́тися
«проростати, пускати пагони»
клю́читися
«трапитися»
ключи́ця
ключівни́к
«мотузка на гаку, забитому в стелю, для навішування шкіри»
клю́чка
ключкува́ти
«метати петлі»
ключник
наклю́чистий
«згорблений»
підключи́ти
приключи́тися
при́ключка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| клю́ка «плітка; інтрига» | болгарська |
| kluka «закривлення, гак» | верхньолужицька |
| κλείς «засув, ключ» | грецька |
| κλείω «запираю, засуваю» | грецька |
| slioƷan «запирати» | давньоверхньонімецька |
| clō «гвіздок» | давньоірландська |
| *(s)kleu- «гак, крюк, ковінька; зачепити; заперти, замкнути» | індоєвропейська |
| *klau- | індоєвропейська |
| clāvis «ключ; дрюк; засув» | латинська |
| сlāvus «гвіздок» | латинська |
| kaût «нахиляти, нагинати» | латиська |
| kliūˊti «зависнути, зачепитися» | литовська |
| Schlüssel «ключ» | німецька |
| Krücke «милиця» | нововерхньонімецька |
| kl'áu̯kə «penis» | полабська |
| kluka «дрюк з гаком, ключ у колодязі» | польська |
| kljukati «клювати; рубати» | праслов’янська |
| kljuka «закривлений дрюк, крюк» | праслов’янська |
| клюка́ть «ходити з палицею, кульгати» | російська |
| клю́чить «тс.» | російська |
| клюка́ «ломака, ковінька» | російська |
| кљy̏ка «гак; закривлений, роздвоєний дрюк» | сербохорватська |
| kl'uka «корба, клямка, гак» | словацька |
| kljúka «гак; закривлений дрюк; засув» | словенська |
| klika «клямка; ковінька» | чеська |
кльок «свинка (дитяча гра)»
первісно могло означати «обрубок». – Див. ще клю́кати1;
очевидно, пов’язане з [клюк] «вид дитячої гри» Я, [клю́цати\ «рубати» Я;
р. [клёк] «гра в городки», [клёка] «дерев’яний брусок (у грі)»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| клёк «гра в городки» | російська |
| клёка «дерев’яний брусок (у грі)» | російська |
| клюк «вид дитячої гри» | українська |
| клю́цати «рубати» | українська |
заклю́кати «заплутати, поплутати»
похідне утворення від [клю́ка] «гак, крюк», пор. [клюки робити] «тікаючи, робити петлі, заплутувати свої сліди; вивертатися» (про зайця);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| клю́ка «гак, крюк» | ? |
неклю́жий «незграбний»
менш обґрунтоване зведення (Iljinskij AfSlPh 29, 490) до кореня *kleu-, розширеного суфіксом -d-, і зближення з р. [кле́вый] «ставний, гарний», як і зіставлення (Bern. I 527) з лит. kliáuda «хиба, дефект», kliudýti «зачепити», псл. kl’uka, укр. клю́ка;
зіставляється з гот. hlūtrs «прозорий, чистий», двн. hlūttar, lūtar, нвн. lauter, дангл. hlūttor «тс.»;
псл. kl’udъ «спокій, порядок», kl’uditi «прибирати, впорядковувати»;
р. неуклю́жий «незграбний», [клюдь] «краса, порядок», [клю́жий] «гарний, ставний, показний», п. [kludzić] «прибирати, доводити до ладу», ч. kliditi «прибирати», klid «спокій», ст. kl’ud, слц. kl’ud «тс.», [kl’udit’] «прибирати», вл. kludźić «тс.; приручати, утихомирювати, приборкувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
невклю́жий
«невмілий, безпорадний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kludźić «тс.; приручати, утихомирювати, приборкувати» | верхньолужицька |
| hlūtrs «прозорий, чистий» | готська |
| hlūttor «тс.» | давньоанглійська |
| hlūttar | давньоверхньонімецька |
| lūtar | давньоверхньонімецька |
| *kleu- | індоєвропейська |
| kliáuda «хиба, дефект» | литовська |
| kliudýti «зачепити» | литовська |
| lauter | нововерхньонімецька |
| kludzić «прибирати, доводити до ладу» | польська |
| kl'uka | праслов’янська |
| kl'udъ «спокій, порядок» | праслов’янська |
| kl'uditi «прибирати, впорядковувати» | праслов’янська |
| кле́вый «ставний, гарний» | російська |
| неуклю́жий «незграбний» | російська |
| клюдь «краса, порядок» | російська |
| клю́жий «гарний, ставний, показний» | російська |
| kl'ud «тс.» | словацька |
| kl'udit' «прибирати» | словацька |
| клю́ка | українська |
| kliditi «прибирати»«спокій» | чеська |
| klid «прибирати»«спокій» | чеська |
| kl'ud | чеська |
клюга́ «металевий наконечник до списа»
очевидно, результат фонетичної видозміни слова [клюка] «ломака з сучком, ковінька» (пор. [ско́ка] «жаба», [ско́га] «тс.»);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| клюка «ломака з сучком, ковінька» (пор. [ско́ка] «жаба», [ско́га] «тс.») | українська |
| ско́ка | українська |
| ско́га | українська |
клю́кати «випивати, пиячити»
псл. kljukati «стукати», похідне від звуконаслідувального *klju-klju;
пор. у типологічному плані лит. kliõkti «дзюрчати»;
р. клю́кать «тс.», п. klukać «квоктати», вл. klukać «квоктати, булькотати», нл. klukaś «тс.», болг. клю́кам «стукаю; кусаю, гризу», м. клука «стукає, калатає; смикає (про рану); [дзьобає, клює]», схв. кљукати «гнітити, товкти; [стукати, калатати]», слн. kljúkati «стукати, бити», цсл. КЛЮКАТИ «густи»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| клю́кам «стукаю; кусаю, гризу» | болгарська |
| klukać «квоктати, булькотати» | верхньолужицька |
| kliõkti «дзюрчати» | литовська |
| клука «стукає, калатає; смикає (про рану); [дзьобає, клює]» | македонська |
| klukaś «тс.» | нижньолужицька |
| klukać «квоктати» | польська |
| kljukati «стукати» | праслов’янська |
| *klju-klju | праслов’янська |
| клю́кать «тс.» | російська |
| кљy̏кати «гнітити, товкти; [стукати, калатати]» | сербохорватська |
| kljúkati «стукати, бити» | словенська |
| клюкати «густи» | церковнослов’янська |
клю́ква «журавлина, Vaccinium oxycoccus L.» (бот.)
р. клю́ква пов’язують з клюка́ (ЭССЯ 10, 58), із звуконаслідувальним *клюк (звук розчавленої ягоди, пор. схв. кљŷк «вичавлений виноград», Bern. I 529), з клю́кать «шуміти» і з старою назвою журавля (Желтов ФЗ 1876/4, 32), з [ключеви́на] «болото» як назву болотної ягоди (Горяев 145; Machek ESJČ 256);
запозичення з російської мови;
ч. klikva;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| клю́ква | російська |
| клюка́ | російська |
| *клюк (звук розчавленої ягоди, пор. схв. кљŷк «вичавлений виноград», Bern. I 529) | російська |
| кљŷк | сербохорватська |
| клю́кать «шуміти» | українська |
| ключеви́на «болото» | українська |
| klikva | чеська |
уклю́чина «гніздо для весла»
похідне утворення від [клю́ка] «ломака з сучком, ковінька» або [клю́ча] «дерев’яний гак», [ключи́на] «жердина, лата, кроква» Л;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| клю́ка «ломака з сучком, ковінька» | українська |
| клю́ча «дерев’яний гак» | українська |
| ключи́на «жердина, лата, кроква» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України