КЛЬОЦ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
кльоц «колода, брус; чинбарський інструмент (кобила) Я»
запозичення з німецької мови;
свн. kloz (нвн. Klotz) «грудка; корч; пень, колода», як і нвн. Kloß «грудка; галушка», етимологічно споріднене з р. [глу́да] «грудка» – Фасмер І 415–416;
Sławski II 230;
Machek ESJČ 258;
п. kloc «обрубок дерева, пень, колода», ч. kloc «пень, колода», слц. [klocok] «кий; корч», вл. kloc «пень, колода», полаб. kluc «кий; паличка для биття у бубон»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кльо́цок
«невелика форма для набивання солі»
(у виразі кльоцок соли)» ВеЛ
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kloc «пень, колода» | верхньолужицька |
| Kloß «грудка; галушка» | нововерхньонімецька |
| Klotz | нововерхньонімецька |
| klüc «кий; паличка для биття у бубон» | полабська |
| kloc «обрубок дерева, пень, колода» | польська |
| глу́да «грудка» | російська |
| kloz «грудка; корч; пень, колода» (нвн. Klotz) | середньоверхньнімецька |
| klocok «кий; корч» | словацька |
| kloc «пень, колода» | чеська |
клець «колода, чурбак, обрубок стовпа»
видозмінене запозичення з німецької мови;
нвн. Klotz (мн. Klötze) «колода, чурбак» є тим самим словом, від якого походить і запозичене пізніше укр. [кльоц]«тс.» (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
клек
клец
кле́цок
кле́цьок
окле́цькуватий
«невисокий і товстий»
окле́цьок
«тс.»
скле
скле́цок
«наповнений (не до кінця) мішок; (перен.) важка дитина на руках»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Klotz «колода, чурбак» (мн. Klötze) | нововерхньонімецька |
| Klötze мн. | нововерхньонімецька |
| кльоц «тс.» | українська |
кльо́цати «рубати (сокирою); майструвати (з деревом) Па; цюкати, майструвати Me»
очевидно, звуконаслідувальні утворення, випадково зближені з запозиченням [кльоц] «колода»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кльо́нцати
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кльоц «колода» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України