КЛУСОМ — ЕТИМОЛОГІЯ
клус «рись»
запозичення з польської мови;
п. kłus «рись», як і ч. слц. klus, вл. klus, kołs «тс.», болг. [клъс] «інохідь», схв. клусати «бігти риссю», слн. kljús «рись», зводиться, очевидно, до псл. *klusati, *kljusati, *kъlsati, споріднених з лит. klùpti «спотикатися, падати», лтс. klupt «спіткнутися, перевернутися, впасти», kulšus «той, що біжить риссю», можливо, також з гр. κάλπη «рись»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
клу́са
«риссю»
клу́сом
клусува́ти
«бігти риссю»
тлу́са
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лъс «інохідь» | болгарська |
| klus | верхньолужицька |
| kołs «тс.» | верхньолужицька |
| κάλπη «рись» | грецька |
| klupt «спіткнутися, перевернутися, впасти» | латиська |
| kul˜šus «той, що біжить риссю» | латиська |
| klùpti «спотикатися, падати» | литовська |
| kłus «рись» | польська |
| *klusati | праслов’янська |
| *kljusati | праслов’янська |
| *kъlsati | праслов’янська |
| кльy̏сати «бігти риссю» | сербохорватська |
| klus | словацька |
| kljús «рись» | словенська |
| klus | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України