КЛУБ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. klǫbъ «згорнутий або кулястий предмет», звідки постали значення «згорток, клубок» і «частина тіла кулястої форми»;

зіставляється з лат. glomus «клубок», globus «тс.; куля» (Трубачев Рем. терминол. 108–109; ЭССЯ 10, 74–75) або з лтс. klambars «кім’ях», англ. lump «тс.» (Фасмер II 254–255; Sławski II 254–255);

зіставлення (Matzenauer LF 8, 184) з гол. klup, н. Klùmpen «кім’ях» наштовхується на фонетичні труднощі;

зіставлення з лит. klùpti «спотикатися» (Brückner 236–237), з гр. κύλινδρος «валик, згорток» (Соболевский Slavia 5, 440, 447), з гр. κλαμβός «покалічений» (Ильинский ИОРЯС 24/1, 128) непереконливі;

погляд, за яким псл. klǫbъ пов’язане лише із значенням «стегно» (Machek ESJČ 259), недостатньо обґрунтований.༴༴ъьѣѤєѢѣ;

р. бр. клуб «клубок», п. kłąb «згорток, клубок; випуклість при поєднанні кісток на потилиці у тварин, особливо у коней», ч. kloub «суглоб, випуклість кісток у суглобі; пук, в’язка», слц. klb «суглоб; [стегно]», kibo «згорток, клубок, купа», вл. kłuba «стегно», нл. klub «клубок; [стегно; суглоб потилиці]», полаб. klǫb «стегно», болг. кълбо́ «кулястий предмет, клубок, згорток», м. [клъ́мбу] «згорток, клубок», схв. клупко, слн. klobkô, klóbek «тс.»;

значення «товариство» виникло через переносне вживання слова «палиця», бо за англійським звичаєм палиця, обношувана по домах бажаних гостей, була знаком їх запрошення;

запозичено з англійської мови через російську або польську і німецьку (н. Klub);

англ. club (‹сангл. clubbe) «дрюк, палиця; клуб, товариство» споріднене з дісл. klubba «палиця, дрюк»;

р. клуб, ст. клоб, бр. болг. м. клуб, п. klub, ст. klop, ч. слц. вл. klub, схв. клуб, слн. klúb «тс.»;

бр, клубні́цы «тс.»;

запозичення з російської мови (аргументом на користь цієї думки є широке вживання слова на сході України в формах клубни́ка і клубі́ка);

р. клубни́ка «тс.» пов’язане з клу́бень «бульба», похідним від клуб, з огляду на форму ягід;

задовільного етимологічного пояснення не має;

можливо, пов’язане з псл. *klǫbъ «щось скручене, звите подібно до кулі», укр. клуб;

зближення з укр. [ковба́н] «колода, оцупок дерева, чурбак, пень», [ко́вбок] «товстіша частина дерева, відрізана від вершини; пень, колода, чурI бак», [ко́вбик] «шлунок», [ковба́тка] «кусок м’яса», очевидно, вторинне;

зіставляється також з лтс. kalbaks «шматок хліба»;

думка про зв’язок з псл. kolo «колесо», р. [ко́ло] (КЭСРЯ 205; Горяев 151) достатньо не аргументована;

з точки зору фонетики непереконливе виведення слов’янських форм від гр. κόλλαβος «вид пшеничного хліба, пиріг» (Korsch AfSlPh 9, 513; Bern. I 542543) або від шв. klabb «цурка», норв. klabb «грудка» чи дісл. kolfr «брус, паля, жердина» (Knutsson GL 49; Vasmer RSl 5, 136);

безпідставне твердження про спорідненість із слн. sklabotína «осад, намив» (Torbiörnsson І 80);

р. колобо́к «невеликий круглий хлібець; [круглий пиріг; пиріг довгастий; печиво, ватрушка; грудочка тіста]», [ко́лоб] «тс.», [колоба́н] «хліб різної форми», бр. [калабо́к] «пиріжок, булочка»;