КЛОУНИ — ЕТИМОЛОГІЯ
кло́ун
запозичення з англійської мови;
англ. clown, можливо, споріднене з ісл. kiunni «мугир», фриз. [klönne] «дурень; блазень», гол. kloem «козир-дівка» або походить від лат. соlōnus «селянин, мужик»;
р. бр. болг. кло́ун, п. вл. klown, ч. слц. klaun, clown, схв. клȁун, слн. klóvn;
Фонетичні та словотвірні варіанти
клоуна́да
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| clown | англійська |
| кло́ун | білоруська |
| кло́ун | болгарська |
| klown | верхньолужицька |
| kloem «козир-дівка» | голландська |
| kiunni «мугир» | ісландська |
| соlōnus «селянин, мужик» | латинська |
| klown | польська |
| кло́ун | російська |
| клȁун | сербохорватська |
| klaun | словацька |
| clown | словацька |
| klóvn | словенська |
| klönne «дурень; блазень» | фризька |
| klaun | чеська |
| clown | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України