КЛОКИЧКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
клоки́чка «Staphylea pinnata L.» (бот.)
псл. klokočь, похідне від klokati «клокати, видавати короткі глухі звуки»;
назва зумовлена шелестом насіння в коробочці рослини;
р. клека́чка, п. kłokaczka, ч. слц. klokoč, болг, [клокоч], схв. клȍкōч, слн. klóček «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
клекачка
клекічка
кликічка
клокитина
клокіця
клокічка
клокучка
клочичка
коки́ця
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kłokaczka | польська |
| klokočь | праслов’янська |
| klokati «клокати, видавати короткі глухі звуки» | праслов’янська |
| клека́чка | російська |
| клȍкōч | сербохорватська |
| klokoč | словацька |
| klóček «тс.» | словенська |
| клокоч | українська |
| klokoč | чеська |
кло́кати «видавати короткі глухі звуки»
псл. klok-, звуконаслідувальне утворення, паралельне до klek-, укр. кле́кіт, клекота́ти, лит. klàkt (вигук, що відображає глухий звук падіння), klàkti «буцнути», лтс. klakš (виг.) «буц»;
р. клокота́ть, «клекотіти», др. клекотати «кипіти», клокотъ «кипіння, шипіння», ч. klokotati «клекотіти», слц. klokotat’ «тс.», нл. klokotaś «хлебтати; бурчати (у животі)», болг. кло́кам «булькотіти, клекотіти», клокотя́, м. клокоти «тс.», схв. клокòтати «клекотіти», слн. klokotáti «клекотіти, кипіти; бурчати (у животі)», стсл. клокотати «клекотіти, кипіти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
клоки́чка
«дерев’яний дзвоник для худоби»
клокі́чка
«тс.»
клокоті́ти
«сильно кипіти»
клокунка
«дощечка у вигляді ложки, якою рибалки б’ють по воді, щоб звуком привабити сома»
клоку́ша
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кло́кам «булькотіти, клекотіти» | болгарська |
| клокотя́ | болгарська |
| клекотати «кипіти» | давньоруська |
| клокотъ «кипіння, шипіння» | давньоруська |
| klakš «буц» (виг.) | латиська |
| klàkt (вигук, що відображає глухий звук падіння) | литовська |
| klàkti «буцнути» | литовська |
| клокоти «тс.» | македонська |
| klokotaś «хлебтати; бурчати (у животі)» | нижньолужицька |
| klok- | праслов’янська |
| klek- | праслов’янська |
| клокота́ть «клекотіти» | російська |
| клокòтати «клекотіти» | сербохорватська |
| klokotat' «тс.» | словацька |
| klokotáti «клекотіти, кипіти; бурчати (у животі)» | словенська |
| клокотати «клекотіти, кипіти» | старослов’янська |
| кле́кіт | українська |
| клекота́ти | українська |
| klokotati «клекотіти» | чеська |
колоте́чка «клокичка периста, Staphylea pinnata L.» (бот.)
результат видозміни деетимологізованої назви клоки́чка, вторинно зближеної із словами ко́ло і текти́, можливо, у зв’язку з тим, що насіння рослини містить олію, яка має проносні властивості (ВРУ 452);
Фонетичні та словотвірні варіанти
колотічка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| клоки́чка | ? |
| ко́ло | ? |
| текти́ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України