КЛЕЩИ — ЕТИМОЛОГІЯ
клі́щі́ «металевий інструмент у вигляді щипців; (перен.) охоплення супротивника; клішні (рака); дерев’яний овал у хомуті»
псл. *klěšča (дв. *klěščě› *klěšči);
виводиться, як і kléščь «кліщ», від дієслова klěs-titi «стискати» або (ЭССЯ 10, 20–22; Machek ESJČ 255) від звуконаслідувального *kleskati/klěskati «ляскати»;
р. болг. Кле́щи «кліщі», бр. кле́шчы, др. клѣщи, п. kleszcze, ч. kleště, ст. kleščě, kléščě, слц. kliešte, вл. нл. klěšćě, полаб. klestă, м. клешти, схв. кле́шта, кле́ште, слн. kléšče, стсл. κлѣѱѧ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
клі́щити
«стискати»
клі́щитися
«coire»
(про собак)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кле́шчы | білоруська |
| кле́щи «кліщі» | болгарська |
| klěšćě | верхньолужицька |
| клѣщи | давньоруська |
| клешти | македонська |
| klěšćě | нижньолужицька |
| klestă | полабська |
| kleszcze | польська |
| *klěšča (дв. *klěščě› *klěšči) | праслов’янська |
| *klěščě | праслов’янська |
| *klěšči | праслов’янська |
| kléščь «кліщ» | праслов’янська |
| *kleskati / klěskati «ляскати» | праслов’янська |
| klěs-titi | праслов’янська |
| кле́щи «кліщі» | російська |
| кле́шта | сербохорватська |
| кле́ште | сербохорватська |
| kliešte | словацька |
| kléšče | словенська |
| κлѣѱѧ | старослов’янська |
| kleště | чеська |
| kleščě | чеська |
| kléščě | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України