КЛЕЧАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
клеча́ти «убирати, прикрашати зеленню»
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з р. [клёк] «щось затверділе», [кле́кнуть] «в’янути, зморщуватися, висихати» і разом з ним споріднене з лит. klèkti «гуснути, застигати», suklẽkęs «загуслий»;
первісне значення могло бути «зелень для засихання»;
р. [кле́ча, кле́чанье] «клечання», [клечь] «стеблина, хмелина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
клечальний
(клечальна неділя «неділя зелених свят»)
клеча́нє
«тс.»
кле́ча́ний
«тс.»
клечани́на
«гілочка з клечання»
кле́чання
«зелене гілля як окраса житла в час зелених свят»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| klèkti «гуснути, застигати» | литовська |
| suklẽkęs «загуслий» | литовська |
| кле́кнуть «в’янути, зморщуватися, висихати» | пізньолатинська |
| клёк «щось затверділе» | російська |
| кле́ча | російська |
| кле́чанье «клечання» | російська |
| клечь «стеблина, хмелина» | російська |
| бути «зелень для засихання» | українська |
накліти́ти «прибрати; приладнати»
очевидно, пов’язане з клеча́ти «прикрашати зеленню» (пор.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| клеча́ти «прикрашати зеленню» (пор.) | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України