КЛЕПАНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

клап «зубець в одязі; наушник у шапці»

запозичення з німецької мови;
нвн. Kláppe «хлопавка, клапан, лацкан, заслінка» споріднене з Klapp «ляпас», klappen «ляскати, ляпати», klaffen «бути розкритим, роззявленим», дісл. klappa «стукати», англ. clap «ляскати, бити»;
п. klapa «лацкан; клапан», ч. слц. klapka «тс.; клавіш», болг. кла́па «лацкан; клапан», схв. klȁpka «кришка», слн. [klȃpka] «вилога»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

клапа́ня «капелюх»
кла́пи «вуха свині»
клеба́н
клебани́на «тс.»
клеба́нка
клеба́ня
клепа́ня
кля́па «клапан; ганчірка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
clap «ляскати, бити» англійська
кла́па «лацкан; клапан» болгарська
klappa «стукати» давньоісландська
Klapp «ляпас» німецька
klappen «ляскати, ляпати» німецька
klaffen «бути розкритим, роззявленим» німецька
Kláppe «хлопавка, клапан, лацкан, заслінка» нововерхньонімецька
klapa «лацкан; клапан» польська
klȁpka «кришка» сербохорватська
klapka «тс.; клавіш» словацька
klȃpka «вилога» словенська
klapka «тс.; клавіш» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України