КЛЕНИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
клен «Acer L.» (бот.)
споріднене з дмакед. κλινότροχον, гр. γλτνος «сорт крітського клена», дісл. klynr «клен», кімр. kelyn, дкорн. kelin, лит. (з іншим суфіксом) klẽvas «тс.»;
псл. klenъ, *klьnъ;
р. бр. клён «клен», п. вл. нл. klon, ч. слц. полаб. klen, болг. м. клен, схв. клȅн, слн. klèn «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
клени́на
клени́ця
«тс.»
кленьчук
«клен гостролистий, Acer platanoides»
па́клен
«клен польовий (чорноклен), Acer campestre L.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| клён «клен» | білоруська |
| клен | болгарська |
| klon | верхньолужицька |
| γλι˜νος «сорт крітського клена» | грецька |
| klynr «клен» | давньоісландська |
| kelin | давньокорнська |
| κλινότροχον | давньомакедонська |
| kelyn | кімрська |
| klẽvas «тс.» (з іншим суфіксом) | литовська |
| клен | македонська |
| klon | нижньолужицька |
| klen | полабська |
| klon | польська |
| klenъ | праслов’янська |
| *klьnъ | праслов’янська |
| клȅн | сербохорватська |
| klen | словацька |
| klèn «тс.» | словенська |
| klen | чеська |
| клён «клен» | ? |
клен «вишневий або сливовий ґлей»
неясне;
кля́сти́ «проклинати; лаятися»
лтс klentêt «проклинати», прус. klantemmai «проклинаємо» запозичені з слов’янських мов;
зв’язки з дангл. hlimman, дісл. hlymja «дзвеніти» (Bern. I 525–526) менш вірогідні;
споріднене з псл. kloniti, укр. клони́ти (Brückner 232), з лат. inclīno me «нахиляюся», гр. κλῑνομαι «схиляюся» (Machek ESJČS 205);
псл. klęti «клясти, проклинати»;
р. клясть, бр. клясці́, п. kląć, ч. klíti, слц. kliať, вл. kleć, нл. kleś, полаб. klánĕ (‹*klьne(tъ) «кляне», болг. кълнá «клену», м. колне «клене», схв. клéти «проклинати», слн. kléti, стсл. КЛѦТИ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
заклан
(заст.)
заклинач
закля́тий
закля́ття́
кленьба́
«прокляття»
клін
кльон
кльо́ни
кля́ тий
кля́ння
кля́стися
«присягатися»
кля́тва
клято́ваний
кляття́
кляту́щий
клятьба́
«тс.»
наклятя
покля́те
проклина́й
проклі́н
проклі́нство
прокльо́ни
прокляте́нний
про́кля́тий
проклятний
«лайливий»
прокля́тниця
«проклята»
прокля́ття
прокляту́щий
сукля́тий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| клясці́ | білоруська |
| кълнá «клену» | болгарська |
| kleć | верхньолужицька |
| κλīˊνομαι «схиляюся» | грецька |
| hlimman | давньоанглійська |
| hlymja «дзвеніти» | давньоісландська |
| inclīno mē «нахиляюся» | латинська |
| klentêt «проклинати» | латиська |
| колне «клене» | македонська |
| kleś | нижньолужицька |
| klánĕ «кляне» (‹*klьne(tъ) | полабська |
| *klьne(tъ) | полабська |
| kląć | польська |
| kloniti | праслов’янська |
| klęti «клясти, проклинати» | праслов’янська |
| klantemmai «проклинаємо» | прусська |
| клясть | російська |
| клéти «проклинати» | сербохорватська |
| kliať | словацька |
| kléti | словенська |
| клѧти «тс.» | старослов’янська |
| клони́ти | українська |
| klíti | чеська |
берескле́т «бруслина, Еѵоnуmus verrucosa Scop.» (бот.)
результати видозміни якоїсь праслов’янської чи, можливо, й неслов’янської назви,– на думку деяких дослідників, псл. *brьskljanъ (*brbskjant.) «плющ» або псл. *pręslenъ, пов’язаного з *pręslo «прясло» (за формою плодів);
на формування різних наведених звукових варіантів мали вплив такі слова, як бере́за, ве́рес, клен тощо;
р. берескле́т, [берескле́д] та ін., п. przmiel, trzmiel, ч. brslen, ст. brsněl (brsniel), слц. bršlen (ст. brslen), болг. бръшля́н «плющ, Hedera helix L.», м. бршлан, бршлен, схв. бршљап, брштан, слн. bršlján «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
берескле́н
верескле́п
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бръшля́н «плющ, Hedera helix L.» | болгарська |
| бршлан | македонська |
| przmiel | польська |
| trzmiel | польська |
| *brьskljanъ або «плющ» (*brbskjant.) | праслов’янська |
| *pręslenъ | праслов’янська |
| берескле́т | російська |
| бршљап | сербохорватська |
| bršlen (ст. brslen) | словацька |
| bršlján «тс.» | словенська |
| берескле́д | українська |
| бршлен | українська |
| брштан | українська |
| brslen | чеська |
| *pręslo «прясло» (за формою плодів) | ? |
| бере́за | ? |
| ве́рес | ? |
| клен | ? |
| brsněl (brsniel) | ? |
білоклен «клен польовий, Acer campestre L.» (бот.)
виникло, очевидно, як результат протиставлення клена польового кленові звичайному (клен) та кленові татарському (чорноклен), хоча й клен польовий місцями має назву чорноклен;
складне утворення з основ прикметника бі́лий та іменника клен;
Фонетичні та словотвірні варіанти
білокленина
білоклень
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чорноклен | ? |
| бі́лий | ? |
| клен | ? |
не́клен «клен татарський, Acer tataricum L.; клен польовий, Acer campestre L.» (бот.)
результат злиття частки не в значенні «ніби» з іменником клен (власне «несправжній клен»: названі рослини є кущами, на відміну від клена звичайного);
виводилось також (Погодин Следы 215) з *net-klenъ «нічний клен» (пор. нетопи́р);
р. не́клен «тс.», п. nieklon «клен»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
неклень
«клен татарський»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| nieklon «клен» | польська |
| *net-klenъ «нічний клен» (пор. нетопи́р) | праслов’янська |
| не́клен «тс.» | російська |
| не «ніби» | українська |
| клен (власне «несправжній клен»: названі рослини є кущами, на відміну від клена звичайного) | українська |
сукле́нь «клен польовий, Acer campestre L.» (бот.)
похідне утворення від клен, ускладнене префіксом су-, паралельне до [па́клен, паклень] «тс.» (з префіксом па-);
Фонетичні та словотвірні варіанти
суклен
суклійть
су́клінь
су́кліть
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| клен | ? |
| су- | ? |
| па́клен «тс.» (з префіксом па-) | ? |
| паклень «тс.» (з префіксом па-) | ? |
клень «головень, Leuciscus cephalus L.; єлець, Leuciscus leuciscus L. Усачева» (іхт.)
псл. klenь», похідне від назви дерева klenь;
назва риби мотивується, очевидно, тим, що вона нереститься під час цвітіння клену;
пов’язання з п. klepień «харіус» (Brückner 233), з коренем клей- (Младенов 242), з псл. къlіnъ «клин» (Sławski II 205) або з псл. kolo (Leder 50–51) позбавлене підстав.– КоломиецИхтиол, номенкл. 13–14;
ЭССЯ9, 195–196. – Див. ще клен1;
р. [клень] «головень; елець», бр. [клень] «головень», [клянёк] «єлець», п. kleń «головень; [єлецьі», ч. kleně «головень», слц. kleň, болг. клен, клян, м. клен, схв. клȅн, klіjen, слн. klèn;
Фонетичні та словотвірні варіанти
клен
«тс.»
кле́ник
«головень»
клениця
кле́нич
«тс.»
кленок
«єлець»
кленчук
«головень»
клин
«тс.; єлець Усачева»
кли́ник
«головень»
клининка
клинівка
«тс.»
клинчу́к
«тс.; елець Усачева»
клинь
«головень»
клін
клінчук
клінь
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| клень «головень» | білоруська |
| клянёк «єлець» | білоруська |
| клен | болгарська |
| клян | болгарська |
| клен | македонська |
| klepień | польська |
| kleń «головень; [єлецьі» | польська |
| klenь | праслов’янська |
| klenь | праслов’янська |
| къlіnъ | праслов’янська |
| kolo | праслов’янська |
| клень «головень; елець» | російська |
| клȅн | сербохорватська |
| kleň | словацька |
| klèn | словенська |
| kleně «головень» | чеська |
чо́ве́н «невелике, переважно веслове судно»
іє. *kilno-s;
далі пов’язується з коло́да ( іє. *(s)kÁel-/(s)kol- «рубати; довбати»);
первісне значення слова «видовбаний стовбур дерева»;
спроба пов’язати з клен (Черных Очерк 249; Соболевский Slavia 5, 445) викликає сумнів;
споріднене з лит. kélmas «стовбур дерева», лтс. ce̦lˆms «тс.», двн. scalm «корабель», дісл. kjîll, skalpr «тс.», снн. holm «поперечна балка», дангл. helma «рукоятка рульового весла», гр. σϰαλμός «кілок для весла»;
псл. *čьl̥nъ ( *kьlnъ);
р. чёлн «човен», бр. чо́вен, др. челнъ, чьлнъ, члънъ, челонъ «човен; кубок у вигляді човна», п. czîłno «човен», ст. czîłn, ч. člun, слц. čln, вл. čołm, нл. cołn, полаб. cåu̯n ( *čl̥’nъ), болг. [чльнъ], [члун], м. чолн, [чун], схв. чуˇн, слн. čôln, цсл. члънъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чове́нний
чове́нник
«весляр, човняр»
чове́нце
човн
«човен»
човна́р
«майстер, що виготовляє човни»
чо́вник
«вид орнаменту у вишивці; вид писанки»
човникова́тий
(у вигляді човна)
човнико́вий
човно́
«човен»
човнови́й
човно́к
«човник»
човня́р
чо́ник
чо́нок
«ткацький човник»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чо́вен | білоруська |
| чльнъ | болгарська |
| čołm | верхньолужицька |
| σϰαλμός «кілок для весла» | грецька |
| helma «рукоятка рульового весла» | давньоанглійська |
| scalm «корабель» | давньоверхньонімецька |
| kjîll | давньоісландська |
| челнъ | давньоруська |
| *kilno-s | індоєвропейська |
| ce̦lˆms «тс.» | латиська |
| kélmas «стовбур дерева» | литовська |
| чолн | македонська |
| cołn | нижньолужицька |
| cåu̯n ( *čl̥’nъ) | полабська |
| czîłno «човен» | польська |
| *č ( *kьlnъ) | праслов’янська |
| чёлн «човен» | російська |
| чу | сербохорватська |
| holm «поперечна балка» | середньонижньонімецька |
| čln | словацька |
| čôln | словенська |
| чьлнъ | українська |
| члънъ | українська |
| челонъ «човен; кубок у вигляді човна» | українська |
| члун | українська |
| чун | українська |
| члънъ «тс.» | церковнослов’янська |
| člun | чеська |
| коло́да «рубати; довбати» ( іє. *(s)kÁel-/(s)kol- | ? |
| слова «видовбаний стовбур дерева» | ? |
| клен | ? |
| skalpr «тс.» | ? |
| czîłn | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України