КЛЕКОТІВ — ЕТИМОЛОГІЯ

експресивно-звуконаслідувальне утворення, близьке до клекоті́ти;

псл. *klekiъtati *klegbtati «клекотати»;

утворення звуконаслідувального походження, споріднене з лит. klegeti «клекотати, галасувати, реготатися», klegénti «клекотати» (про чорногуза), лтс. klẽgat «кричати, ґеґати», лат. clangere «звучати, гримкотіти, кудкудакати, каркати», гр. κλαγετν (κλάζω) «звучати»;

р. клекта́ть «клекотати», бр. клеката́ць, п. klektać, klekotać, ч. klektati, [klechtati, klehtatі], слц. [klektať] «тс.», вл. klekotać «каркати; базікати», слн. kleketáti «грюкати»;