КЛЕЙНОД — ЕТИМОЛОГІЯ
клейно́д «коштовність; знак влади»
запозичення з середньоверхньонімецької мови;
свн. kleinôt, kleinât (›нвн. Kleinod, звідки сучасні форми з д) «художньо виконана дрібничка» пов’язане з klein «малий, дрібний», у свн. також «чистий, гарний, витончений», що зводиться до іє. *g’el- «блищати, світитися», варіантної форми до *g’hel-, звідки псл. *zolto, укр. зо́лото;
р. клейноды «коштовності; знаки влади», ст. клейнотъ «знак, клеймо» (XVII ст.), п. klejnot «коштовність, зокрема дорогоцінний камінь; (давніше) родовий герб», ч. слц. klenot «коштовність»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
клейнодець
«ювелір»
клейнодець
«ювелір»
клейно́ти
«коштовності; регалії»
(мн.)
клейнотъ
«дорогоцінність, скарб (1572); прикраса, намисто (1627)»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
*g'el- «блищати, світитися» | індоєвропейська |
*g'hel- | індоєвропейська |
Kleinod | нововерхньонімецька |
klejnot «коштовність, зокрема дорогоцінний камінь; (давніше) родовий герб» | польська |
*zolto | праслов’янська |
клейноды «коштовності; знаки влади» | російська |
клейно́тъ «знак, клеймо» (XVII ст.) | російська |
kleinôt | середньоверхньнімецька |
klein «малий, дрібний» | середньоверхньнімецька |
kleinât | середньоверхньнімецька |
klenot «коштовність» | словацька |
зо́лото | українська |
klenot «коштовність» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України