КЛЕЙНОД — ЕТИМОЛОГІЯ

клейно́д «коштовність; знак влади»

запозичення з середньоверхньонімецької мови;
свн. kleinôt, kleinât (›нвн. Kleinod, звідки сучасні форми з д) «художньо виконана дрібничка» пов’язане з klein «малий, дрібний», у свн. також «чистий, гарний, витончений», що зводиться до іє. *g’el- «блищати, світитися», варіантної форми до *g’hel-, звідки псл. *zolto, укр. зо́лото;
р. клейноды «коштовності; знаки влади», ст. клейнотъ «знак, клеймо» (XVII ст.), п. klejnot «коштовність, зокрема дорогоцінний камінь; (давніше) родовий герб», ч. слц. klenot «коштовність»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

клейнодець «ювелір»
клейнодець «ювелір»
клейно́ти «коштовності; регалії» (мн.)
клейнотъ «дорогоцінність, скарб (1572); прикраса, намисто (1627)»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*g'el- «блищати, світитися» індоєвропейська
*g'hel- індоєвропейська
Kleinod нововерхньонімецька
klejnot «коштовність, зокрема дорогоцінний камінь; (давніше) родовий герб» польська
*zolto праслов’янська
клейноды «коштовності; знаки влади» російська
клейно́тъ «знак, клеймо» (XVII ст.) російська
kleinôt середньоверхньнімецька
klein «малий, дрібний» середньоверхньнімецька
kleinât середньоверхньнімецька
klenot «коштовність» словацька
зо́лото українська
klenot «коштовність» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України