КЛАСОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичено з латинської мови через посередництво нім. Klásse або фр. classe «тс.»;

лат. classis «відділ війська; флот; група людей» етимологічно пов’язане з calo «оголошую; скликаю», спорідненим з псл. *kolkolъ «дзвін», укр. колокі́л «дзвін; дзвоник»;

форми кла́сик, кла́сика, класици́зм, класи́чний, утворені за зразком нім. Klássik, klássisch і фр. classique, зводяться до латинської моделі classicus «військовий, воєнний; належний до першого класу, зразковий»;

р. класс, бр. клас, п. ч. вл. нл. klasa, болг. клас «клас (у школі)», кла́са «клас (суспільства)», схв. клȁса «тс.»;

припускається споконвічний зв’язок iє.*bhereg- з сем. b-r-h, b-r-q і хам. b-r-q, b-r-g: ар. клас, bariha «яснішає», barâhuⁿ «щось ясне», barâḥu «сонце», гебр. baraq «блискати» (про грозу), ак. barâqu «тс.», birqu «блискавка», eг. b-r-q, b-r-g «блискати»;

менш переконлива спроба (Machek ESJČ 74) пов’язання з нвн. Borke «кора» і прийняття цього значення за первісне;

зближується також (Schmter-Šewc Sl. Wortst. 17) з іє. *bheregh- «високий, піднесений», псл. *bergъ, укр. бе́рег;

первісне значення назви дерева – «світла, біла»;

утворення від іє. *bherəg-/*bhrg- «береза», пов’язаного з *bhereg’- «блищати; світлий», відображеним у болг. бряз «з білими плямами», укр. березу́на (кличка вівці);

псл. *bérža‹*berga «береза»;

споріднене з лит. berzas, лтс. bẽcrzs, прус. berse, ос. bærz, bærzæ, дангл. beorc, двн. birihha, нвн. Bírke «тс.», дінд. bhūrjah «порода берези», лат. fraxinus «ясен»;

р. берёза, бр. бяро́за, др. береза, п. bгzоzа, ч. břiza, слц. breza, вл, brěza, нл. brjaza, полаб. breză, болг. бреза́, м. бреза, схв. брёза, слн. bréza, стсл. брѣза;

нлат. globus у значенні лат. клас, globus terrae «земна куля» споріднене з нім. Kolben ‹ двн. kolbo «булава, качан; колба»;

можливо, через німецьке посередництво (нім. Glóbus) запозичене з новолатинської мови;

р. бр. болг. м. схв. гло́бус, п. ч. вл. globus, слц. слн. glóbus;

псл. *kolsb «колос», що виводиться від *kolti «колоти»;

споріднене з алб. kall (‹*kalso-) «колос, соломинка»;

первісно означало «колючий, з гострою формою»;

пор. нім. Ähre «колос», гот. ahs, дісл. ах, пгерм. *akes «тс.», пов’язані з іє. *аk- «бути гострим», і гр. στάχῡς «колос», що продовжує іє. *stengh«колоти»;

менш обґрунтоване твердження про генетичний зв’язок з нім. Hülse «оболонка, стручок» (Holub–Lyer 241; Machek ESJČS 200), яке відповідає свн. hülse, двн. hulsa «тс.» і разом з двн. дангл. hëlan «ховати, покривати», герм. *hul-/*hel- «тс.» (пгерм. *kel «ховаючи накривати») продовжує іє. *kel- «покривати, закривати, укутувати», представлене також у лат. cēllare «ховати, укривати», кімр. celu «тс.», дірл. celim «укриваю», гр. καλύπτω «тс., закутую» (тоді вихідним значенням псл. *kolsъ мало б бути «те, що покриває зерна; оболонка»);

зближення з лат. collum «шия», гот. hals «тс.» (Zupitza GG 50; Torp 82) через фонетичні труднощі зовсім неприйнятне, як і зіставлення з дінд. śílaḥ «колос, що залишився на ниві» (Agrell BSl. Lautst. 44–45) та kāsthám, kaṣṭham «поліно, обрубок дерева», гр. κλών «гілка, пагін» (Bezzenberger BB 16, 120);

р. ко́лос, бр. ко́лас, п. kłos, ч. слц. klas, вл. kłós, kłosa, нл. kłos, полаб. klås, болг. м. клас, схв. клȃс, слн. klás, стсл. класъ;