КЛАРНЕТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
кларне́т
запозичене, очевидно, через російську і польську мови з французької;
фр. clarinette «кларнет» походить від іт. clarinetto «тс.», зменш. від clarino «кларино (музичний інструмент з високим звуком)», утвореного від лат. clārus «ясний, виразний, голосний»;
фр. clarinette пояснюють також (Фасмер II 244; БЕР II 422; Dauzat 180; Gamillscheg 234) як утворене від фр. ст. cler «музичний інструмент з високим звуком; дзвоник», похідного від фр. ст. cler «світлий, ясний» (‹лат. clārus);
р. бр. кларне́т, п. klarnet, ст. klarynet, ч. слц. klarinet, вл. klarneta, нл. klarneta, м. кларине́т, схв. кларѝнет, слн. klarinét;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кларнети́ст
кля́рнет
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кларне́т | білоруська |
| klarneta | верхньолужицька |
| clarinetto «тс.» | італійська |
| clarino «кларино (музичний інструмент з високим звуком)» | італійська |
| clārus «ясний, виразний, голосний» | латинська |
| clārus «світлий, ясний» (‹лат. clārus) | латинська |
| кларине́т | македонська |
| klarneta | нижньолужицька |
| klarnet | польська |
| klarynet | польська |
| кларне́т | російська |
| кларѝнет | сербохорватська |
| klarinet | словацька |
| klarinét | словенська |
| clarinette «кларнет» | французька |
| clarinette | французька |
| cler «музичний інструмент з високим звуком; дзвоник» | французька |
| klarinet | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України