КЛАПОВУХИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
клапову́хий «з обвислими вухами»
псл. *klapouxъ, складне слово, утворене з основ дієслова klapati «хляпати» та іменника uxo «вухо»;
п. kłapouchy «клаповухий», ч. klapouchý «тс.», слц. [klepúch(a), klopúch(a)] «клаповуха свиня», болг. клепоу́х «клаповухий», слн. klapoúh «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
капловухий
каплоухий
«тс.»
клапову́хий
клапоу́хий
клопоу́хий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| клепоу́х «клаповухий» | болгарська |
| kłapouchy «клаповухий» | польська |
| *klapouxъ | праслов’янська |
| klapati «хляпати» | праслов’янська |
| uxo «вухо» | праслов’янська |
| klepúch(a) «клаповуха свиня» | словацька |
| klopúch(a) «клаповуха свиня» | словацька |
| klapoúh «тс.» | словенська |
| klapouchý «тс.» | чеська |
каплову́хий «з відвислими або великими відстовбурченими вухами»
складні слова, утворені з основ іменників [ка́пель] «один з двох навушників шапки» і ву́хо за аналогією до складного прикметника клапову́хий;
р. [каплоу́хий] «коротковухий (у кого вуха обрізані або малі від природи)», [капл(о)у́х] «роззява, бевзь»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
капла(в)у́х
«капловуха істота»
каплову́ха
«свиня»
каплову́хий
каплоу́х
«шапка з довгими вухами»
каплоу́ха
(у виразі к. ша́пка «хутряна зимова шапка з вухами»)
каплоу́хий
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| каплоу́хий «коротковухий (у кого вуха обрізані або малі від природи)» | російська |
| капл(о)у́х «роззява, бевзь» | російська |
| ка́пель «один з двох навушників шапки» | ? |
| ву́хо | ? |
| клапову́хий | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України