КЛАНЦАТА — ЕТИМОЛОГІЯ
кла́нцати «клацати (зубами)»
афективне утворення від клацати, можливо, як результат контамінації з [кланца́тий] «зубатий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кла́мцати
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| клацати | українська |
| кланца́тий «зубатий» | українська |
кла́нці «ікла і зуби тварин ВеЗн; зуби, великі зуби Ме»
очевидно, похідне утворення від [кла] «ікла», п. kły «тс.»;
п. (мисл.) kłańce «вовчі зуби»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кланца́тий
«зубатий»
кланца́ч
«зубач, людина з великими зубами»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kły «тс.» | польська |
| kłańce «вовчі зуби» (мисл.) | польська |
| кла «ікла» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України