КЛАВІР — ЕТИМОЛОГІЯ
клаві́р «усякий клавішно-струнний інструмент; переклад партитури для виконання на фортепіано»
запозичення з німецької мови;
нім. Klavíer «рояль, піаніно, фортепіано» виникло на основі фр. clavier «ряд клавішів (особливо в органі)», що походить від лат. clavis «ключ, клавіш»;
інше значення виникло в результаті скорочення слова клаві́раусцуг (‹нім. Klavierauszug), букв. «клавірний витяг»;
р. болг. клави́р, бр. клаві́р, ч. слц. слн. klavír, вл. klawěr, нл. klawiry, м. клавир, схв. клàвūр;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| клаві́р | білоруська |
| клави́р | болгарська |
| klawěr | верхньолужицька |
| clāvis «ключ, клавіш» | латинська |
| клавир | македонська |
| klawiry | нижньолужицька |
| Klavíer «рояль, піаніно, фортепіано» | німецька |
| Klavierauszug | німецька |
| клави́р | російська |
| клàвūр | сербохорватська |
| klavír | словацька |
| klavír | словенська |
| clavier «ряд клавішів (особливо в органі)» | французька |
| klavír | чеська |
| клаві́раусцуг (‹нім. Klavierauszug) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України