КЛАВИША — ЕТИМОЛОГІЯ

кла́віш

через польське посередництво запозичено з латинської мови;
лат. clāvis «ключ (у т. ч. до органної труби); клавіш» пов’язане з clāvus «цвях», claudo «замикаю» і разом з ними споріднене з гр. κλείς «ключ», κλείω «замикаю», дірл. clō «цвях», clōim «перемагаю», псл. ključь, укр. ключ;
р. кла́виш, кла́виша, бр. кла́віш, кла́віша, п. klawisz, ч. kláves, klávesa, слц. kláves, болг. кла́виш, м. клавиш;
Фонетичні та словотвірні варіанти

клавіату́ра
кла́віша
кла́вуши «клавіші в лірі»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кла́віш білоруська
кла́віша білоруська
клави́ш болгарська
κλείς «ключ» грецька
κλείω «замикаю» грецька
clō «цвях» давньоірландська
clōim «перемагаю» давньоірландська
clāvis «ключ (у т. ч. до органної труби); клавіш» латинська
clāvus «цвях» латинська
claudo «замикаю» латинська
клавиш македонська
klawisz польська
ključь праслов’янська
кла́виш російська
кла́виша російська
kláves словацька
ключ українська
kláves чеська
klávesa чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України