КЛАВЕСИН — ЕТИМОЛОГІЯ
клавеси́н «старовинний клавішний музичний інструмент»
запозичення з французької мови;
фр. сlаvesin (XVII ст.) походить від clavecimble (‹clavysimbale), що виникло з слат. clavicymbalum «клавішний струнний інструмент», утвореного з clavis «ключ, клавіш» і cymbalum «кімвал» (‹гр. κύμβαλον «тс.»);
р. болг. клавесин, бр. клавесі́н, п. klawesyn, ч. klavesin, схв. клавèсē н,слн. klavesín;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| клавесі́н | білоруська |
| клавеси́н | болгарська |
| klawesyn | польська |
| клавеси́н | російська |
| клавèсēн | сербохорватська |
| clavicymbalum «клавішний струнний інструмент» | середньолатинська |
| clavis «ключ, клавіш» | середньолатинська |
| cymbalum «кімвал» (‹гр. κύμβαλον «тс.») | середньолатинська |
| klavesín | словенська |
| сlаvesin | французька |
| clavecimble | французька |
| clavysimbale | французька |
| klavesin | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України