КИСЛОГО — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ко́сний
очевидно, запозичення з церковнослов’янської мови;
цсл. къс(ь)нъ «повільний, запізнілий», як і споріднені з ним болг. къ́сен «запізнілий, пізній», м. касен, схв. кȁсан, слн. kásen «тс.», стсл. късьнѣти «затримуватися, не поспішати», зводиться до псл. kъsьnъ, очевидно, спорідненого з лтс. kusls «слабкий, безпорадний» (про дитину), лит. kùšlas «кволий; убогий; сліпий», прус. ucka-kuslaisin (зн. в. одн.) «найслабший»;
можливо, споріднене також з псл. kyslъ, kvasъ, укр. ки́слий, квас;
р. ко́сный, бр. ко́сны;
Фонетичні та словотвірні варіанти
косні́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ко́сны | білоруська |
| къ́сен «запізнілий, пізній» | болгарська |
| kusls «слабкий, безпорадний» (про дитину) | латиська |
| kùšlas «кволий; убогий; сліпий» | литовська |
| касен | македонська |
| kъsьnъ | праслов’янська |
| kyslъ | праслов’янська |
| kvasъ | праслов’янська |
| ucka-kuslaisin «найслабший» (зн. в. одн.) | прусська |
| кȁсан | сербохорватська |
| kásen «тс.» | словенська |
| късьнѣти «затримуватися, не поспішати» | старослов’янська |
| ки́слий | українська |
| квас | українська |
| къс(ь)нъ «повільний, запізнілий» | церковнослов’янська |
| ко́сный | ? |
ки́злик «сорт слив» (бот.)
не зовсім ясне, можливо, результат контамінації слів кизи́л і ки́слий;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кизи́л | українська |
| ки́слий | українська |
ки́снути «ставати кислим; довго мокнути»
повʼязання з лит. kaužóti «киснути» (Janáček LF 59, 419) менш переконливе;
повʼязують також (Machek ESJČS 315) з псл. kypěti «кипіти», вбачаючи, зокрема, в ч. kysati «киснути» інтенсивну форму з суфіксом -s-;
псл. kysti, kysnǫti «киснути; (первісно) мокнути»;
споріднене з лтс. kûsât «кипіти», а також, мабуть, з дінд. kuthitaḥ «смердючий»;
іє. *kut› балто-сл. *kūt-s-;
р. ки́снуть «киснути», бр. кі́снуць «тс.», др. кыснути «мокнути на дощі», п. kisnąć «киснути», ч. kysnouti, слц. kysnúť, вл. kisnyć, нл. kisnuś «тс.», болг. ки́сна «мочу, мокну», м. кисне «кисне», схв. кȕснути «киснути; мокнути на дощі», слн. kísniti «киснути», стсл. въ(с)кыснѫти «квасити, киснути»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́кис
кисели́ця
«кисла страва, компот із свіжих вишень, слив; [яблуня, що родить кислі яблука Mo]»
кисели́чник
«посуд для кислого компоту»
кисі́ль
кисла́нь
«кислота»
кисле́ць
«кисень»
ки́слий
кисли́ти
кислиці́вка
«наливка, настояна на кислицях»
кисли́ця
«кисле яблуко; яблуня, що родить кислі яблука»
кисли́ччя
«дикі яблуні»
(зб.)
кислі́вка
«яблуня, на якій ростуть кислі яблука; річка, на берегах якої ростуть дикі яблуні»
кислі́ти
кислі́шати
кислота́
кисло́тний
кислотува́ння
ки́слощі
«кислота»
кислува́тий
кисля́вка
«порода грибів»
кисля́к
«кисле молоко; [похмура людина Я]»
кисля́тина
кисляти́ння
«кислятина»
ки́сник
«заквас»
ки́сти
о́кис
о́кисел
оки́слювальний
оки́слювач
о́кисни́й
пере́кис
розки́слювач
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кі́снуць «тс.» | білоруська |
| ки́сна «мочу, мокну» | болгарська |
| kisnyć | верхньолужицька |
| kuthitaḥ «смердючий» | давньоіндійська |
| кыснути «мокнути на дощі» | давньоруська |
| kûsât «кипіти» | латиська |
| kaužóti «киснути» | литовська |
| кисне «кисне» | македонська |
| kisnuś «тс.» | нижньолужицька |
| kisnąć «киснути» | польська |
| kypěti «кипіти» | праслов’янська |
| kysti | праслов’янська |
| kysnǫti «киснути; (первісно) мокнути» | праслов’янська |
| ки́снуть «киснути» | російська |
| кȕснути «киснути; мокнути на дощі» | сербохорватська |
| kysnúť | словацька |
| kísniti «киснути» | словенська |
| въ(с)кыснѫти «квасити, киснути» | старослов’янська |
| kysati «киснути» | чеська |
| kysnouti | чеська |
| *kut- | ? |
| *kūt-s- | ? |
кися́нка «барбарис звичайний, Berberis vulgaris L.» (бот.)
похідні утворення від ки́слий;
назви зумовлені кислим смаком ягід і листя цього дерева;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кислиця
кисли́ч
кисличка
«ягода барбарису»
кисличник
кислянка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ки́слий | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України