КИС — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ки́снути «ставати кислим; довго мокнути»
псл. kysti, kysnǫti «киснути; (первісно) мокнути»;
споріднене з лтс. kûsât «кипіти», а також, мабуть, з дінд. kuthitaḥ «смердючий»;
іє. *kut› балто-сл. *kūt-s-;
повʼязують також (Machek ESJČS 315) з псл. kypěti «кипіти», вбачаючи, зокрема, в ч. kysati «киснути» інтенсивну форму з суфіксом -s-;
повʼязання з лит. kaužóti «киснути» (Janáček LF 59, 419) менш переконливе;
р. ки́снуть «киснути», бр. кі́снуць «тс.», др. кыснути «мокнути на дощі», п. kisnąć «киснути», ч. kysnouti, слц. kysnúť, вл. kisnyć, нл. kisnuś «тс.», болг. ки́сна «мочу, мокну», м. кисне «кисне», схв. кȕснути «киснути; мокнути на дощі», слн. kísniti «киснути», стсл. въ(с)кыснѫти «квасити, киснути»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́кис
кисели́ця
«кисла страва, компот із свіжих вишень, слив; [яблуня, що родить кислі яблука Mo]»
кисели́чник
«посуд для кислого компоту»
кисі́ль
кисла́нь
«кислота»
кисле́ць
«кисень»
ки́слий
кисли́ти
кислиці́вка
«наливка, настояна на кислицях»
кисли́ця
«кисле яблуко; яблуня, що родить кислі яблука»
кисли́ччя
«дикі яблуні»
(зб.)
кислі́вка
«яблуня, на якій ростуть кислі яблука; річка, на берегах якої ростуть дикі яблуні»
кислі́ти
кислі́шати
кислота́
кисло́тний
кислотува́ння
ки́слощі
«кислота»
кислува́тий
кисля́вка
«порода грибів»
кисля́к
«кисле молоко; [похмура людина Я]»
кисля́тина
кисляти́ння
«кислятина»
ки́сник
«заквас»
ки́сти
о́кис
о́кисел
оки́слювальний
оки́слювач
о́кисни́й
пере́кис
розки́слювач
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кі́снуць «тс.» | білоруська |
| ки́сна «мочу, мокну» | болгарська |
| kisnyć | верхньолужицька |
| kuthitaḥ «смердючий» | давньоіндійська |
| кыснути «мокнути на дощі» | давньоруська |
| kûsât «кипіти» | латиська |
| kaužóti «киснути» | литовська |
| кисне «кисне» | македонська |
| kisnuś «тс.» | нижньолужицька |
| kisnąć «киснути» | польська |
| kysti | праслов’янська |
| kysnǫti «киснути; (первісно) мокнути» | праслов’янська |
| kypěti «кипіти» | праслов’янська |
| ки́снуть «киснути» | російська |
| кȕснути «киснути; мокнути на дощі» | сербохорватська |
| kysnúť | словацька |
| kísniti «киснути» | словенська |
| въ(с)кыснѫти «квасити, киснути» | старослов’янська |
| kysati «киснути» | чеська |
| kysnouti | чеська |
| *kut- | ? |
| *kūt-s- | ? |
ґидза́ «сила-силенна; гаман, калитка; наріст, ґуля, пухлина»
результат видозміни форми [киса́] «мішок, гаманець, гаман», можливо, в формі [кица́] (пор. гаца́ти зам. гаса́ти] з одзвінченням приголосних.– Див. ще киса́;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гизда́
«кількість; гаман, калитка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| киса́ «мішок, гаманець, гаман» | ? |
| кица́ (пор. гаца́ти зам. гаса́ти] з одзвінченням приголосних.-- Див. ще киса́. | ? |
самокиша «мильнянка лікарська, Saponaria officinalis L.» (бот.)
складні утворення з основ займенника сам і дієслова ки́снути: корінь мильнянки в суміші з водою дуже шумує (Анненков 316) і нагадує кисле молоко, що перебуває в стані бродіння;
Фонетичні та словотвірні варіанти
самокє́ша
«в’язіль барвистий, Coronilla varia L.»
(бот.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сам | українська |
| ки́снути | українська |
казеї́н «білок у складі молока»
нім. Kasein, фр. caséine, англ. casein походять від лат. cāseus «сир», спорідненого з двн. chāsi, нвн. Käse, ірл. cāise, дангл. ciese (англ. cheese), псл. kvasъ, kysnǫti, укр. квас, ки́снути;
запозичення з західноєвропейських мов;
р. болг. м. казеи́н, бр. казеі́н, п. kazeina, ч. слц. слн. kazeín, вл. kazein, схв. казèӣн;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| casein | англійська |
| казеі́н | білоруська |
| казеи́н | болгарська |
| kazein | верхньолужицька |
| ciese (англ. cheese) | давньоанглійська |
| chāsi | давньоверхньонімецька |
| cāise | ірландська |
| cāseus «сир» | латинська |
| казеи́н | македонська |
| Kasein | німецька |
| Käse | нововерхньонімецька |
| kazeina | польська |
| kvasъ | праслов’янська |
| kysnǫti | праслов’янська |
| казеи́н | російська |
| казèӣн | сербохорватська |
| kazeín | словацька |
| kazeín | словенська |
| квас | українська |
| ки́снути | українська |
| caséine | французька |
| kazeín | чеська |
кви́знути «хникати, скиглити»
афективне утворення, вторинно зближене з ки́снути;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кви́сніти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ки́снути | ? |
ке́са «сумка»
запозичення з турецької мови;
тур. kese «торбинка, калитка, що містить 500 піастрів», [kise] «тс.» походить від ар. kīs «тс.»;
р. [киса́] «мішок, сумка, кисет», [кы́са] «тс.», бр. [ке́ска] «гаманець», п. заст. kiesa «гаман, калитка», болг. кеси́я «тс.; кисет», м. ḱece «тс.», схв. кȅса «тс.; певна кількість грошей», ћȅca «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
киса́
«гаман, калитка»
(заст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kīs «тс.» | арабська |
| ке́ска «гаманець» | білоруська |
| кеси́я «тс.; кисет» | болгарська |
| ḱece «тс.» | македонська |
| kiesa «гаман, калитка» | польська |
| киса́ «мішок, сумка, кисет» | російська |
| кы́са «тс.» | російська |
| кȅса «тс.; певна кількість грошей» | сербохорватська |
| ћȅca «тс.» | сербохорватська |
| kese «торбинка, калитка, що містить 500 піастрів» | турецька |
| kise «тс.» | турецька |
ки́сень «хімічний елемент Oxygenium»
виникнення українського терміна припадає на кінець XIX ст. (відбитий уже у словнику Желехівського І 1886 р.);
похідне утворення від ки́снути, вільний переклад новолатинського наукового терміна oxygenium, утвореного на підставі гр. ὀξύς «кислий» і γεννάω «народжую» (пор. точніші кальки р. болг. кислоро́д, бр. кісларо́д);
можливо, безпосередніми зразками були схв. кùсӣк «кисень» (для основи) і п. заст. żywień «тс.» (для суфіксальної частини);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кісларо́д | білоруська |
| кислоро́д | болгарська |
| ὀξύς «кислий» | грецька |
| γεννάω «народжую» (пор. точніші кальки р. болг. кислоро́д, бр. кісларо́д) | грецька |
| oxygenium | новолатинська |
| żywień «тс.» (для суфіксальної частини) | польська |
| кислоро́д | російська |
| кùсӣк «кисень» (для основи) | сербохорватська |
| ки́снути | українська |
кисе́т
виведення слова безпосередньо від фр. cassette (Желтов ФЗ 1876/1, 23) непереконливе;
причина виникнення форми неясна (можливо, вплив з боку якогось французького слова, наприклад, cassette «шкатулка»);
р. кисе́т, мабуть, виникло на основі [киса́], повʼязаного з укр. киса́ «мішечок; капшук»;
очевидно, запозичення з російської мови;
бр. кісе́т;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кесе́т
кесети́на
кисети́на
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кісе́т | білоруська |
| кисе́т | російська |
| киса́ | російська |
| киса́ «мішечок; капшук» | українська |
| cassette | французька |
кише́ня
те саме, можливо, стосується також чеських та словацьких слів;
думка (Mikl. TEI 2, 109; Machek ESJČ 249) про зв’язок слова з тюркізмом киса «мішечок» не доведена;
п. kieszenia могло постати внаслідок схрещення рефлексів псл. *kyšenjа і *kъsenь «шлунок, нутрощі» (збереженого в п. ст. ksieniec «тс.» і полаб. ťėsin «шлунок»);
варіант ке-ше́ня виник вторинно внаслідок дистантної асиміляції голосних;
псл. *kyšenja, можливо, «гаман з кишки», утворено, мабуть, від kyšьka «кишка»;
р. [кише́нь] «кишеня», [кише́ня] «тс.; черево», бр. кішэ́нь «кишеня», кішэ́ня, п. kieszeń, ч. [kešeňa], слн. [kešeň, kešeňa, kišena] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кеше́ня
кишенько́вий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кішэ́нь «кишеня» | білоруська |
| кішэ́ня | білоруська |
| ťėsin | полабська |
| kieszenia | польська |
| ksieniec | польська |
| kieszeń | польська |
| *kyšenjа «шлунок, нутрощі» (збереженого в п. ст. ksieniec «тс.» і полаб. ťėsin «шлунок») | праслов’янська |
| *kъsenь | праслов’янська |
| *kyšenja | праслов’янська |
| kyšьka «кишка» | праслов’янська |
| кише́нь «кишеня» | російська |
| кише́ня «тс.; черево» | російська |
| kešeň «тс.» | словенська |
| kešeňa «тс.» | словенська |
| kišena «тс.» | словенська |
| киса «мішечок» | українська |
| ке-ше́ня | українська |
| kešeňa | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України