КИРПИЧ — ЕТИМОЛОГІЯ
кирпи́ч «плитки гною як паливо»
запозичення з тюркських мов;
тур. kerpiç «цегла-сирець», тат. кирпеч «цегла» виводяться з перської мови;
р. кирпи́ч «цегла»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
керпи́ч
«плитки для палива з моху, кізяків та ін.; плитки глини з соломою як будівельний матеріал»
кирпичи́на
«плитка гною для опалення»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кирпи́ч «цегла» | російська |
| кирпеч «цегла» | татарська |
| kerpiç «цегла-сирець» | турецька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України