КИРПИ — ЕТИМОЛОГІЯ

остаточно не зʼясоване;

можливо, походить від видозміненого п. perkaty «кирпатий», слова незʼясованого походження (Brückner 402), можливо, повʼязаного з п. [perka] «картопля» (SW IV 115);

українські і білоруські форми зіставляються також (Мартынаў Лекciчныя балтызмы ў белар. мове 28; Булахаў Веснік БДУ 1970/2, 84–85) з лит. kirpti «різати»;

іменник ки́рпа є, очевидно, зворотним утворенням від прикметника кирпа́тий;

бр. кірпа́ты «кирпатий», п. [kirpaty, kierpaty] «присадкуватий» (з укр.);

запозичення з молдавської та румунської мов;

молд. кы́рпэ «хустка, ганчірка» і рум. cîrpă «тс.» походять з південнословʼянських мов;

пор. болг. къ́рпа «хустка», схв. крпа «ганчірка, латка», що зводяться до псл. *k\pa «щось відрізане», спорідненого з лит. kurpius «швець», kirpti «кроїти», які виводяться від іє. *(s)ker«різати», розширеного елементом -р- (з іншим розширенням -n- (-н-) той самий корінь виступає в псл. *k^ъrnъ «обрізаний», укр. карна(в)у́хий);