КИКОТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ки́коть «кукса, залишок відрізаного пальця, руки, ноги; недорозвинена рука, нога»
псл. kykъtь «кукса», похідне від kyka «щось зігнуте, скручене, обрубане»;
думка про запозичення українських форм з польської мови (Sławski II 160–161) не підтверджується географією слова;
п. kikieć «кукса», kikut «кукса; безрукий каліка; пень зрізаної ялини або смереки, ще живий», слц. [kykot] «кукса»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ки́кіть
«тс.»
кикта́
«людина з спотвореними пальцями на руках або ногах»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kikieć «кукса»«кукса; безрукий каліка; пень зрізаної ялини або смереки, ще живий» | польська |
| kikut «кукса»«кукса; безрукий каліка; пень зрізаної ялини або смереки, ще живий» | польська |
| kykъtь «кукса» | праслов’янська |
| kyka «щось зігнуте, скручене, обрубане» | праслов’янська |
| kykot «кукса» | словацька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України