КИЙКАМИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
кий «частина тонкого стовбура або грубої гілки, очищена від пагонів; палиця для гри в більярд»
псл. kyjb ( ‹*kū-jo-) «кий, молот, довбня», повʼязане з kūti ( ‹*koutei) «бити, ударяти», укр. [кова́ти (ку́ти)];
споріднене з лит. kújis «важкий ковальський молот», прус. cugis «молот», лтс. kũja «дрючок, кий»;
більярдний термін кий, мабуть, походить від р. кий або п. kij (bilardowy) «кий (більярдний)», що виникли під впливом фр. queue «хвіст; шлейф; черга; стебло; більярдний кий», яке продовжує лат. cōda (cauda) «хвіст», віддалено споріднене з псл. kuti (kovǫ), укр. кува́ти;
р. кий «більярдний кий; [палиця, дрючок; товкач]», бр. кій «палиця; костур; більярдний кий», п. kij «тс.», ч. слц. kyj «кий, дрюк», вл. kij «кий», нл. kij «великий (особливо, залізний) молот», полаб. tʼəjanáicə «дрюк, уживаний як морський знак», болг. [кий] «кий, дрюк», схв. кȕјāк «дрюк», слн. kîj «тс.; деревʼяний молот»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кийо́к
кия́ччя
«киї»
(зб.)
кій
«важіль у млині»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кій «палиця; костур; більярдний кий» | білоруська |
кий «кий, дрюк» | болгарська |
kij «кий» | верхньолужицька |
cōda «хвіст» (cauda) | латинська |
kũja «дрючок, кий» | латиська |
kújis «важкий ковальський молот» | литовська |
kij «великий (особливо, залізний) молот» | нижньолужицька |
tʼəjanái̯cə «дрюк, уживаний як морський знак» | полабська |
kij (bilardowy) «кий (більярдний)» (bilardowy) | польська |
kij «тс.» | польська |
kyjь «кий, молот, довбня» ( ‹*kū-jo-) | праслов’янська |
*koutei «бити, ударяти» | праслов’янська |
*kū-jo- | праслов’янська |
kūti | праслов’янська |
kuti (kovǫ) | праслов’янська |
kovǫ | праслов’янська |
cugis «молот» | прусська |
кий | російська |
кий «більярдний кий; [палиця, дрючок; товкач]» | російська |
кȕјāк «дрюк» | сербохорватська |
kyj «кий, дрюк» | словацька |
kîj «тс.; деревʼяний молот» | словенська |
кова́ти (ку́ти)] | українська |
кий | українська |
кува́ти | українська |
queue «хвіст; шлейф; черга; стебло; більярдний кий» | французька |
kyj «кий, дрюк» | чеська |
кия́х «рогіз, Typha L.; качан (кукурудзи); волоть проса» (бот.)
назви рогозу є похідними від др. кый «кий, палка» за подібністю суцвіття рогозу до круглої палки;
назви кукурудзи є похідними від назв рогозу за подібністю качана кукурудзи до суцвіття рогозу;
р. [кия́х] «рогіз», [кия́шек] «тс.», [кию́шка] «кукурудза», [киёвка] «тс.; рогіз», [киёк, кийки] «тс.», бр. [кіёўка] «рогіз», [кіёўнік] «тс.», [кыя́х] «початок кукурудзи», [кія́ш] «тс.; рогіз; палка рогозу», [кію№шка] «кукурудза»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
києхи́
«кукурудза»
кийки́
киношник
«поле, з якого зібрано кукурудзу; стебла кукурудзи»
кию́шки
кияк
«рогіз»
кияки
«тс.»
кияхи́
«палки рогозу ВеНЗн; кукурудза Л»
кияши́ннє
кия́шник
кійки́ Я
кіляхи́
кітяхи́
кіяхи́
«тс.»
кіяши́ннє
кія́шник
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кіёўка «рогіз» | білоруська |
кіёўнік «тс.» | білоруська |
кыя́х «початок кукурудзи» | білоруська |
кія́ш «тс.; рогіз; палка рогозу» | білоруська |
кію «кукурудза» | білоруська |
кый «кий, палка» | давньоруська |
кия́х «рогіз» | російська |
кия́шек «тс.» | російська |
кию́шка «кукурудза» | російська |
киёвка «тс.; рогіз» | російська |
киёк | російська |
кийки «тс.» | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України