КИДАН — ЕТИМОЛОГІЯ
кита́йці «народ, що становить основне населення Китайської Народної Республіки» (одн. кита́єць)
запозичення з тюркських мов (пор. тат. кытай «китаєць; китайський», Кытай «Китай», тур. ст. Хытаі «північний Китай», дтюрк. Xïtaj «Китай; китайський»), де значення «китаєць; китайський; Китай» виникло замість давнішого етнонімічного «кидани» у звʼязку з тим, що в X ст. тунгусо-маньчжурське племʼя киданів захопило північну частину Китаю;
дтюрк. Qïtaj «кидани» через кит. Кʼitan зводиться до самоназви киданів кидан (пор. евенкійське фольк. кидан, евенське фольк. кидани, киданнʼǯа «тс.»);
р. кита́йцы «китайці», бр. кітайцы «тс.», ч. слц. заст. kytajský «китайський», болг. кита́йци «китайці»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
катайча́
китаї́ст
китаї́стика
китайченя́
китайчу́к
китая́нка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кітáйцы «тс.» | білоруська |
| кита́йци «китайці» | болгарська |
| Xïtaj | давньотюркська |
| Qïtaj̑ «кидани» | давньотюркська |
| Кʼitan (пор. евенкійське фольк. кидан, евенське фольк. к$идан$и, к$идан$нʼǯа «тс.») | китайська |
| кита́йцы «китайці» | російська |
| kytajský «китайський» | словацька |
| кытай «китаєць; китайський; Китай» | татарська |
| Кытай | татарська |
| Хытаі | турецька |
| кидан | українська |
| kytajský «китайський» | чеська |
| кидан | ? |
| кúданú | ? |
| кúиданинʼǯа | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України