КИГИ — ЕТИМОЛОГІЯ

киги́ (вигук, що імітує крик чайки)

звуконаслідувальне утворення;
р. [киги́кать] «кигикати», бр. кігі́каць, п. [kihiczeć] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кигати
киги́к «крик чайки»
киги́кати
киги́тка «чайка, Vanellus vanellus L.» (орн.)
киги́ця
киги́чка
кигу́чий «який кигикає»
кикиги́ця
кігичка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кігі́каць білоруська
kihiczeć «тс.» польська
киги́кать «кигикати» ?

пиги́ця «чайка, Vanellus vanellus L.» (орн.)

суфіксальні утворення від звуконаслідувального пиги-, паралельного до вигуку киги́, що передають крик цього птаха;
пор. [киги́ця] «чайка», [киги́чка] «тс.»;
р. [пи́галица, пи́галка, пиго́лка], п. [pichytka] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пиги́кавка
пиги́чка
пи́голиця «тс.»
пігі́кати «жалібно кричати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
pichytka «тс.» польська
пи́галица російська
пи́галка російська
пиго́лка російська
пиги- українська
киги́ українська
киги́чка «тс.» українська

тиги́тка «чайка звичайна, Vanellus vanellus L. (Vanellus cristatus Meyer)» (орн.)

звуконаслідувальне утворення, пов’язане з імітацією крику чайки киги́ (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

ти́гель
ти́год
ти́гол
ти́жик
тігі́тка
тігод «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
киги́ українська

кни́га «чайка, Vanellus vanellus» (орн.)

очевидно, утворене на основі звуконаслідувального вигуку, пор. укр. киги́ (імітація крику чайки), а також [киги́ця, киги́чка, киги́тка] «чайка» і ч. kní-kní (імітація крику чайки);
ч. kníha, kníhačka, kníhalka, [kníhavka] «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
киги́ (імітація крику чайки) українська
киги́ця «чайка» українська
киги́чка «чайка» українська
киги́тка «чайка» українська
kní-kní (імітація крику чайки) чеська
kníha чеська
kníhačka чеська
kníhalka чеська
kníhavka «тс.» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України